Серед хвороба  картоплі найбільш небезпечний є рак. Вперше спалах хвороби спостерігався наприкінці дев’ятнадцятого століття на території тодішньої Австро-Угорщини. З тих пір рак картоплі широко поширився в багатьох країнах Європи, перекинувся і на інші континенти. Серйозні спалахи раку картоплі були виявлені і на Україні. На сьогодні невеликі вогнища раку картоплі є у Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях.

Рак картоплі має грибкове походження. Збудником хвороби є гриб Synchytrium endobioticum Pers, який не утворює міцелію. З культурних рослин, збудник уражує лише картоплю. У меншій мірі уражуються інші рослини сімейства пасльонових: помідори, блекота, паслін солодко-гіркий, паслін чорний, фізаліс. На даний час, шкодочинність раку зосереджена в основному на присадибних ділянках, де картопля вирощується на одному і тому ж місті з року в рік. Втрати врожаю від хвороби можуть сягати 60% і більше на чутливих до раку сортів, а на полях, де дотримуються сівозміни і культивують ракостійкі сорти , шкодочинність захворювання незначна і площі зараження не великі.

Найбільш типовою ознакою хвороби є поява наростів на бульбах, столонах, кореневій шийці. При сильному розвитку захворювання такі нарости можуть утворюватися на стеблі, листках, навіть квітках. Коріння не пошкоджуються, адже збудник проникає тільки в молоду тканину. До утворення типових наростів захворювання проявляється у вигляді слабої пухлини і знебарвлення уражених місць, що добре помітно на бульбах із забарвленою шкіркою і трохи гірше – із світлою. При ураженні столонів бульби, як правило, не утворюються, але столони продовжують рости і на них утворюється ланцюжок з 4-5 наростів. На стеблах нарости з’являються переважно поблизу кореневої шийки, а на листках – в пазухах, рідше на пластинках.

Нарости являють собою розрослу рослинну тканину в клітинах якої міститься збудник хвороби і великі запаси крохмалю. Величина наростів різна – від дрібної горошини до розмірів, більших за бульбу. Зовні нагадують суцвіття цвітної капусти. Нарости раку картоплі на столонах і бульбах спочатку білого кольору, в міру старіння вони стають темно-коричневими. На бадиллі нарости зелені, в них утворюється хлорофіл.

Саме через шкодочинність та високу життєздатність гриба, рак картоплі є карантинним захворюванням у багатьох країнах світу, в тому числі у нас.

Основним джерелом інфекції раку є уражені бульби , забруднений частинками заражений ґрунт. І не тільки з бульбами розноситься хвороботворний гриб, але і з цибулинами, коренеплодами, саджанцями та розсадою, вирощеними на зараженій ділянці. Ґрунт, який пристав до ґрунтообробних знарядь і до інвентарю, а також до взуття людей і копит тварин, до тари, може створити нове вогнище захворювання.

Останнім часом почастішали випадки завезення на присадибні ділянки насіннєвої картоплі з місць, що є осередками раку. Порушення карантинних правил може привести до зростання заражених площ, що загрожує значною втратою врожаю.

З метою виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ раку картоплі рекомендую застосовувати наступні фітосанітарні заходи:

– обстеження вегетуючих рослин проводити з початку масового цвітіння картоплі та під час збиранню врожаю;

– ґрунтові проби при незмінній сівозміні на присадибних ділянках можна відбирати в любий час року, доки ґрунт не замерз;

– забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу і ґрунту з регіонів розповсюдження захворювання;

– при ввезенні та вивезені об’єктів регулювання обов’язковий карантинний огляд та фітосанітарна експертиза;

– вирощування стійких сортів, дотримання сівозміни;

– при виявленні ураження у вільних зонах обов’язкове знищення уражених посівів і посадок радикальним методом з негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцію засобів, інвентаря, ґрунту.