Одними з найбільш небезпечних захворювань картоплі є кільцева гниль, збудниками яких є патогенні бактерії. Кільцева гниль, внесена до списку регульованих не карантинних шкідливих організмів України, збудником якої є Clavibacter michiganensis subsp. Sepedonicum (Spieckermann & Kotthoff).

Хвороба розповсюджена в усіх регіонах картоплярства. Розвитку хвороби сприяють підвищена температура та висока вологість ґрунту. Дуже уражені бульби зазвичай згнивають не даючи сходів; слабо уражені рослини в результаті їх загального пригнічення утворюють значно менше бульб. Втрати врожаю від кільцевої гнилі в окремі роки можуть досягати 45%.

Проявляється хвороба в стебловій та бульбовій формах. Найбільш характерні симптоми захворювання на кущах проявляються в кінці цвітіння: на окремих стеблах поступово жовтіють та в’януть листові часточки, стебла поступово в’януть та падають на землю. Поступово в’яне та розпадається весь кущ. На відміну від ураження чорною ніжкою основа стебла не розмочалюється і рослини важче вириваються з ґрунту. В роки з вологою та прохолодною погодою захворювання може проходити в прихованій формі. На бульбах, залежно від шляху проникнення в них інфекції, кільцева гниль проявляється у вигляді ураження судинного кільця та ямкової гнилі (жовта підшкірна плямистість). Якщо бактерії потрапили до бульби через столони судинна система розм’якшується і при натисканні з уражених судин виділяється світло-жовта маса. Зовні хворі бульби не відрізняються від здорових. З часом при зберіганні хвороба поширюється на довколишні тканини та серцевину бульби з розвитком мокрої гнилі, коли тканини повністю руйнуються, перетворюючись в білу, тягучу, з неприємним запахом масу.

Ямкова гниль виникає якщо бактерії потрапляють в бульбу через пошкоджену шкірку в осінній період, проте виявляється тільки в кінці березня – на початку квітня у вигляді округлих плям кремового або світло-жовтого кольору під шкіркою. М’якуш бульби в місцях плям вигниває з утворенням ямочок. Якщо висадити такі бульби з них виростуть недорозвинені рослини з роздутими стеблами. Листки у таких рослин розташовані близько один до одного (особливо на верхівці). Уражені рослини в’януть, засихають та не утворюють бульб. Такий тип ураження кільцевою гниллю називають карликовістю.

Ураження кільцевою гниллю бульб картоплі відбувається в період збирання при контакті бульб з ураженим бадиллям, розрізаними хворими бульбами, ураженню сприяють механічні пошкодження, недозріла шкірка бульб. Інфекція також може передаватися при розрізанні насіннєвої картоплі та комахами-шкідниками.

Основними заходами захисту від хвороби є просушування та озеленення насінних бульб після збирання, прогрівання насіннєвого матеріалу протягом 2-3 тижнів при температурі 14-18 °С у період спокою бульб з подальшим видаленням хворих бульб, знищення бур’янів, передзбиральне скошування або хімічне знищення бадилля картоплі, використання сортів картоплі з підвищеною стійкістю до захворювання.