Якість зерна – це сукупність біологічних, фізико-хімічних, технологічних, споживчих характеристик зерна, які визначають придатність його до вживання за призначенням. Контроль якості зерна — складний процес, який містить сукупність різних факторів. Проте це дуже важливий етап, оскільки він дає змогу зробити українське зерно конкурентоспроможним на світовому ринку. Підприємство, що дотримується міжнародних стандартів якості, відкриває для себе чимало нових можливостей для експорту, що дуже важливо в період воєнного стану.

Оцінка якості здійснюється за результатами аналізу показників основного зерна і зернової маси. Одними з основних показників якості зерна є: зараженість шкідниками, засміченість, вологість, натура, свіжість, вирівняність зерна.

Зараженість шкідниками – кількість примірників живих шкідників в 1 кг зерна. У разі виявлення у зразку зерна хоча б одного живого шкідника хлібних запасів (крім кліщів), партія до приймання не допускається. У документах, що характеризують якість зерна, обов’язково зазначають показник зараженості.

Засміченість – вміст зернової, сміттєвої та шкідливої домішок, виражений у відсотках. Домішки бувають рослинного, тваринного і мінерального походження, вони значно знижують цінність партії зерна, тому більша частина їх видаляється при очищенні.

Вологість – вміст у зерні гігроскопічної води, виражений у відсотках від маси наважки, взятої для аналізу. При реалізації партія зерна приймається без обмежень, якщо вологість зерна не перевищує обмежувальних кондицій. Так, для зернових злакових, які зберігаються до 1 року допустима вологість – 14-15%, для зернобобових – 15-16% та для олійних – 6-8%. Ефективна технологія зберігання зерна передбачає визначення стану його активної життєдіяльності та організмів, які знаходяться в зерновій масі.

Натурна маса – маса одного літра зерна, виражена в грамах. Чим вище натура зерна, тим більше в ньому міститься корисних речовин, тим воно якісніше. Натура побічно характеризує виповненість зерна.

Свіжість – показник якості зерна, який характеризує колір, запах та смак властивий для кожної культури, виду, різновиду чи сорту. Зерна з істотними відхиленнями в кольорі (знебарвлені або потемнілі) відносять як неповноцінні до зернової або сміттєвої домішки. Свіже зерно не повинно мати сторонніх запахів, поява їх свідчить про відхилення від норми в результаті несприятливих впливів.

Вирівняність зерна – ступінь однорідності окремих зерен, що становлять зернову масу, по вологості, розмірам, хімічному складу, кольору та іншим показникам. Найбільше значення має вирівняність по вологості внаслідок особливої ролі вологи при зберіганні і переробці та по крупності.

Визначення інших показників якості проводять в залежності від культури чи певного цільового призначення. В зерні круп’яних культур визначають окрім обов’язкових показників якості – крупність, вирівняність, плівчастість; вміст ядра для вівса, гречки, проса; для рису – такі специфічні показники, як вміст зерен жовтих, червоних, глютинозних, тріщинуватість. У ячменя для пивоваріння і спиртового виробництва визначають життєздатність і здатність до проростання, в зерні пшениці – кількість і якість клейковини, скловидність.

Також при необхідності визначають додаткові показники, такі як: повний хімічний склад зерна, вміст аміаку при встановленні ступеня псування зерна, видовий і чисельний склад мікрофлори, вміст фумігантів в зерні після його газації з метою дезинсекції і т.п.

Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва нагадує, що якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам.