Ліси, що мають велике ґрунтозахисне, водоохоронне і кліматичне значення, відіграють велику роль у господарстві країни. Але продуктивність їх часто знижується багатьма факторами і насамперед шкідливою діяльністю комах. Розширення торгівельних відносин України з багатьма країнами світу, у тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих для України шкідників лісу.

Враховуючи високу шкодочинність небезпечних шкідників лісових насаджень 30 видів внесено до “Переліку регульованих шкідливих організмів”, що мають карантинне значення для України.Дев’ять видів карантинних шкідників віднесено до списку А-1: Карантинні організми, відсутні на території України та належать до вусачів роду Monochamus: Monochamus alternatus Hope – Вусач мінливий, Monochamus carolinensis Oliv. – Вусач каролінський, Monochamus marmorator Kirb. – Вусач мармуровий, Monochamus mutator Le Cont. – Вусач змінний, Monochamus nitens Bat. – Вусач сяючий, Monochamus notatus Drury. – Вусач помічений, Monochamus obtusus Cas. – Вусач тупий, Monochamus scutellatus Say. – Вусач щитовий, Monochamus titillator Fabr. – Вусач дрібний. Ці неєвропейські види вусачів поширені переважно у Мексиці, Канаді, США, Японії, Китаї та Росії.

Шкодочинність: Личинки шкідника розвиваються в колодах дерев хвойних порід, які тривалий час знаходяться в лісі, завдаючи значних економічних втрат, прокладаючи ходи в деревині, внаслідок чого вона втрачає свою економічну цінність. Але основна шкодочинність вусачів – здатність переносити соснову стовбурову нематоду. Один жук може бути носієм до 300000 нематод. Самки жука в період відкладання яєць переносять личинок нематод  четвертої  стадії розвитку із заражених дерев на здорові. Через «зарубки» в корі, спричинені самками, нематоди проникають в деревину. В стовбурі нематоди живляться гіфами грибів (Citratocystis spp.), які також переносяться вусачами. В результаті пошкоджень іноді гине весь ліс на великих площах.

Ознаки пошкодження: Присутність на поверхні кори конічних «зарубок», зроблених самками роду Monochamus для відкладання яєць, вказує на заселення дерев вусачами. Під корою знаходяться молоді личинки та ходи, зроблені ними. Також на присутність шкідників вказують вихідні отвори та купки тирси біля стовбурів дерев.

Шляхи поширення: Жуки можуть самостійно поширюватися на відстань до 3,3 км., але здебільшого вони мігрують лише на сотню метрів. При міжнародній торгівлі можливе завезення імаго та личинок з зараженою деревиною та виробами з неї. У комах шанси вижити зростають при великих об’ємах деревини, тому пиломатеріали та колоди є більш небезпечними, ніж тирса.

Фітосанітарні заходи: Заборонено завезення всіх форм деревини хвойних порід із країн поширення соснової стовбурової нематоди. При необхідності вона повинна бути вільна від льотних отворів вусачів та висушена при високій температурі. Однак з нематодами та вусачами необхідно боротися не лише при завезенні деревини. У Японії була розроблена система заходів догляду за лісом з видаленням загиблих та вражених дерев, щоб запобігти їхньому перетворенню у джерело зараження, та боротьба з жуками-переносниками шляхом обробок інсектицидами. Для тирси рекомендується прогрівання гарячим паром або фумігація. Встановлено, що для знищення шкідника і його переносників ефективним є лише прогрівання при високій температурі з нагріванням всіх дерев’яних предметів до 60ºС. Пакувальний матеріал повинен бути висушеним або знезараженим і відповідати всім вимогам стандарту №15 (ISPM №15).