Господарями R. mendax є культивовані та дикорослі види Ericaceae, особливо Gaylussacia і Vaccinium spp. (V. corymbosum, V. angustifolium та V. vitis-idaea). Географічне поширення Північна Америка: Канада (Нью-Брансвік, Нова Шотландія, Онтаріо, Острів Принца Едуарда, США (Коннектикут, Флорида, Меріленд, Массачусетс, Мен, Мічиган, Міннесота, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Пенсільванія, Теннессі, Вірджинія, Західна Вірджинія, Вісконсін). Яйця відкладаються під шкіркою плода-господаря, ембріональний розвиток триває 3-7 днів. Личинки зазвичай живляться від 2 до 5 тижнів. Утворення пупарію відбувається в ґрунті під рослиною-господарем, і це нормальна стадія зимівлі. Дорослі особини можуть жити до 40 днів у польових умовах. Уражені плоди будуть з крапками через проколи яйцекладки, навколо яких зазвичай виникає деяка зміна кольору. Переліт дорослих особин і транспортування заражених плодів є основними засобами переміщення і розповсюдження на раніше незаражені ділянки. Загалом, Rhagoletis spp. літають на короткі відстані. У міжнародній торгівлі основними засобами розповсюдження до раніше незаражених ділянок – це транспортування плодів, що містять живі личинки. Існує також ризик транспортування пупаріїв в ґрунті або в упаковці з рослинами, які вже можуть плодоносити.

R. mendax входить до списків регульованих шкідливих організмів у таких країнах:

– Марокко карантинний шкідник

– Туніс карантинний шкідник

– Канада карантинний шкідник

– Казахстан перелік А1

– Грузія перелік А1

– Молдова карантинний шкідник

– Норвегія карантинний шкідник

– Туреччина перелік А1

– Україна перелік А1

– Великобританія перелік А1

– EAEU перелік А1

– ЕРРО перелік А1

– EU карантинний шкідник (додаток ІІ А)

Значна небезпека становить для вирощування видів Vaccinium, як в дикій природі так і в культурі, з метою збору ягід. Імовірно потребуватимуться додаткові наукові дослідження. Внаслідок опадання ягід призведе до зниження врожайності у культурі, а наслідки для довкілля будуть однозначно негативні. Імовірно матимуть соціальні наслідки враховуючи заробітки населення при зборі в природних середовищах. У зонах природного поширення проти нього можуть застосовуватися інсектициди та/або фуміганти, які відсутні та/або не зареєстровані та/або заборонені в Україні. Інсектициди використовувані для боротьби з Вишневою мухою можуть бути не ефективні. Важко контрольовані темпи поширення та своєчасність проведення заходів боротьби у дикій природі знижує ефективність заходів. Наявність господарів в дикій природі підтримуватиме популяцію. Якщо допустити, що він розповсюдиться, як Вишнева муха, то можна прогнозувати значні втрати врожаю через імовірну неможливість масового застосування інсектицидів, принаймні в перші роки. Навіть після ввезення необхідних інсектицидів та їх реєстрації, витрати на заходи захисту рослин імовірно збільшаться.

Всередині країни витрати будуть пов’язані з локалізацією та ліквідацією шкідника. Органічне виробництво буде ускладнено та вимагатиме додаткових витрат. Виробники та держава буде витрачати значні кошти на інформування, обстеження та моніторинг. Зібрані партії Vaccinium навіть при незначному зараженні шкідником імовірно будуть значно впливати на ціну продукції. А при значному зараженні використовувати можна буде тільки на технічну переробку, ціна відповідно буде значно знижена. Потребуватимуть заходів знезараження при переміщенні в вільні райони та відповідної сертифікації. При експорті заражений вантаж буде неможливо реалізувати, без додаткових заходів знезараження або навіть вільний вантаж буде вимагати профілактичних заходів. Також додаткові витрати прийдуться на імовірне виконання вимог щодо встановлення та/або підтримання місця виробництва або виробничої ділянки вільної від шкідника відповідно до вимог країни – імпортера. А деякі ринки збуту будуть зовсім закриті, що істотно вплине на експортний потенціал.