Повитиці (Cuscuta spp.). Рід рослин родини берізкових (Convolvulaceae).

За різними даними у світі налічується понад 270 видів цієї родини. Рослини-паразити, які входять до Переліку регульованих шкідливих організмів, до списку А2 Карантинні організми обмежено поширені в Україні, визначено 15 видів, зокрема: Cuscuta alba J. Presl et C. Presl — повитиця біла, Cuscuta approximata Bab. — повитиця зближена, Cuscuta australis R. Br. — повитиця південна, Cuscuta basarabica Buia — повитиця бесарабська, Cuscuta epilinum Weihe — повитиця льонова, Cuscuta epithymum L. — повитиця чебрецева, Cuscuta gronovii Willd. — повитиця гронова, Cuscuta lupuliformis Krock. — повитиця хмельовидна, Cuscuta suaveolens Ser. — повитиця запашна, Cuscuta trifolii Bab. — повитиця конюшинна, Cuscuta Lehmanniana Bge. — повитиця Лемана, Cuscuta сampestris Yunck. — повитиця польова, Cuscuta europaea L. — повитиця європейська, Cuscuta monogyna Vahl. — повитиця одностовпчикова, Cuscuta viciae Schultz — повитиця викова.

Види роду Cuscuta spp.- повитиці належать до високоорганізованих паразитичних квіткових рослин. Переважна більшість це однорічні «в’юнкові» бур’яни без чіткого морфологічного поділу пагонів на вегетативну (стебло) та генеративну (насіння) зони. В результаті чого, вся  рослина під час цвітіння виглядає як єдине суцвіття; у різних видів повитиць воно різне. Також рослини можуть поводити себе як багаторічні, якщо паразитують на багаторічній рослині-господарі.

Рослина – паразит втратила здатність фотосинтезу, її тканини не містять хлорофілу, а тому стебло не зелене, а має жовтий або червонуватий  колір.

Коренева система відсутня. Стебло у вигляді закручених ниток, із ледве помітними лусочками (сліди листочків), має гаусторії (присоски) якими прикріплюється до рослини-господаря.

Слово гаусторія походить з латинської мови – haustus – означає « пити ».

За своїм призначенням гаусторії заміняють повитиці коріння. По суті, це і є видозмінені коріння, тільки життєві сили вони беруть не з ґрунту, як інші рослини, а безпосередньо від рослини-жертви.

Гаусторії проникають у тканини стебла і листків, закріплюються між клітинами, виділяючи липкий секреторний епітелій, з’єднуються з флоемою рослини-господаря. Від так починається інтенсивне живлення, що призводить до виснаження або зменшення кількості поживних речовин рослини-господаря.

Такі здібності існування повитиць створюють для них такі умови розвитку, які дозволяють пристосовуватися до будь-яких кліматичних умов. Завдяки чому бур’ян поширився по всьому світу.

Батьківщиною бур’яну вважаються тропічні ліси Америки та Африки.

Різні види повитиць цвітуть по різному; це дрібні білі, рожеві або зеленуваті квіточки зібрані у суцвіття. Плід – коробочка.

Насіння кускути багаточисленні та неймовірно живучі; з однієї ліани може бути до 100 тис. насінин, які мають дуже високу схожість. У ґрунті можуть зберігатися до 30 років.

Навіть якщо насіння потрапляє у ґрунт із свіжим гноєм, пройшовши через шлях травлення тварин, таке насіння проростає.

Ще дуже цікавою та неприємною особливістю повитиць є «уміння маскувати» своє насіння, наближаючи схожість до насіння окупованих бур’яном рослин.

Отже, є високий ризик посіяти разом з квітами чи іншим насінням цей злісний бур’ян – «нахлібник».

Як позбутися паразита – повитиці?

В першу чергу – профілактика. Це передпосівна обробка насіння; якщо в минулому році була виявлена повитиця на ділянці, то насіння зібране поблизу цього місця, сіяти не можна. Краще придбати новий посівний матеріал у перевіреного виробника чи продавця.

Переорювання на велику глибину із наступним знищенням паростків. Глибина оранки на 5-6 см знижує ймовірність проростання насіння. При такій обробці ґрунту, насіння практично не проростає.

Стимулювання появі паростків  рослини-паразита шляхом рясного поливу, з подальшим їх знищенням. Проростає насіння дуже швидко, протягом 3-4 днів.

На ділянці, що була засмічена повитицею найкраще посіяти пшеницю або овес. Це культури, яких повитиці «недолюблюють» та відповідно не обирають їх.

Нажаль знищити повитиці окремо не можливо, а тільки разом із рослинами-господарями, тому необхідно скосити всі рослини до цвітіння бур’яну та все спалити.

Рекомендується удобрювати ґрунт тільки перегноєм, а не свіжим гноєм, так як в процесі компостування насіння повитиці гинуть.

Карантинні заходи.

Заборона ввезення у вільні зони, з місць розповсюдження бур’яну.

Проведення огляду та фітосанітарної експертизи.

У разі виявлення насіння бур’яну вантаж підлягає поверненню або очищенню під контролем державного інспектора. При неможливості очищення підлягає переробці (розмелення часток не більше 1 мм або запарювання).

Для знищення повитиці на необроблюваних землях застосовують хімічні препарати -гербіциди дозволені «Переліком пестицидів …».