Зовсім скоро настане період цвітіння осінніх квітів – хризантем. А отже час попіклуватися про їхню красу та здоровий вигляд.

Основною хворобою, яка може вразити ці квіти є Біла іржа, або (Puccinia horiana P.Hennings), яка внесена до списку карантинних організмів, відсутніх в Україні А-1 згідно Переліку регульованих шкідливих організмів. Вперше була виявлена в господарстві нашої країни в 2010 р.

Масове ураження рослин у теплицях може викликати 80% знищення врожаю, аж до повної втрати чисельності хризантем. Особливо уражуються сорти, які культивуються садівниками та широко вирощуються в теплицях.

Даний гриб легко адаптується та може існування в нових умовах, швидко поширюється, а його виведення потребує часу та коштів. Паразит не має проміжних живителів. Проростання його спор можливе за великого діапазону температур (від 4 до 30-35°С), оптимальна температура – 17-28°С. Для проростання, необхідна висока відносна вологість повітря (понад 90%) або наявність крапельної вологи, дощу. При зимівлі на поверхні листків рослини, в умовах відкритого ґрунту, збудник витримує від -12 до -22°С.

Розпізнати хворобу можливо самостійно неозброєним оком в період вегетації хризантем. Уражаються частіше листя (особливо молоде), рідше стебла та квітки. Захворювання проявляється спочатку у вигляді невеликих блідо-жовтих плям як на верхній, так і на нижній стороні листків. Згодом плями збільшуються і стають яскраво-жовтими, а їх центр – коричневим. Сильно уражені листки, зазвичай, передчасно відмирають, і рослини виглядають, як обпалені. Хворе листя часто закручується донизу, а на квітках ураження спостерігається у вигляді некротичної крапчастості.

Біла іржа хризантем є карантинним видом захворювання.

Збудник хвороби зазвичай передається із зараженими живцями і рослинами хризантем, включаючи зрізані квіти, тепличні або кім­натні хризантем у горщиках. Природним шляхом переноситься вітром на відстані більше 800 метрів  (обов’язковою умовою при цьому по­винна бути підвищена відносна воло­гість повітря понад 90%, дощ), птахами, комахами, а так само сільськогосподарськими знаряддями, краплями води при обприскуванні хризантем та іншим. Міс­цем зберігання збудника можуть бути рослинні рештки, які знаходяться на поверхні ґрунту, одягу, взуття.

Фітосанітарні заходи боротьби включають заборону ввезення ураженого садивного матеріалу, оскільки симптоми можуть проявитися на суцвіттях при транспортуванні: система контролю включає обстеження зрізаних квітів та місць виробництва культури.

Карантинні заходи спрямовані на запобігання проникнення і розповсюдження хвороби – це фітосанітарний огляд, лабораторна експертиза, вилучення і знищення зараженого рослинного матеріалу. Також забороняють заготівлю та реалізацію живців хризантем, уражені рослини видаляють і спалюють. Садивний матеріал хризантем по­винен надходити з районів, які регу­лярно обстежуються і визнані віль­ними від P. horiana протягом 3 міся­ців перед відправленням. Збудник та­кож повинен бути відсутнім у найближ­чій місцевості навколо місця виробни­цтва.

З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають: знезараження ґрунту і садивного матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання зрошення і вентиляції теплиць, сівозміна, уникнення закущенності рослин. Найбільш надійним способом запобігання розповсюдженню хвороби є вирощування толерантних сортів хризантем.