У липні на Київщині переважала помірно тепла погода. Середні добові температури повітря у більшості днів були близькими або нижчими від норми на 2-6°, в окремі дні – вищими за норму на 2-6°.

Розвиток пізніх сільськогосподарських культур в області проходив в основному за задовільних агрометеорологічних умов. Внаслідок нерівномірного розподілу та дефіциту ефективних опадів, запаси продуктивної вологи у ґрунті на більшості площ були недостатніми.

Зернові, зернобобові культури

На незібраних посівах зернових колосових культур, хлібні клопи (шкідлива черепашка, елія гостроголова та інші) посилено живитимуться, щоб накопичити необхідну для доброї перезимівлі кількість жирової тканини. Окрилені дорослі клопи перелітатимуть в місця зимівлі.

Хлібна жужелиця (турун) знаходиться в літній діапаузі, наприкінці серпня за випадання дощів жуки вихидитимуть на поверхню ґрунту, спарюватимуться й відкладатимуть яйця, у рослинних рештках після збирання зернових колосових культур, на сходах падалиці. Надалі, з появою сходів озимих зернових, жужелиця мігруватиме на посіви, де продовжиться відкладання яєць та відбуватиметься відродження личинок. Для зменшення чисельності й шкідливості хлібної жужелиці в господарствах слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури.

Хлібні жуки (переважно красун та кузька), що не встигли дохарчуватись, закінчуватимуть живлення на незібраних посівах та злакових бур’янах, спарюватимуться та відкладатимуть яйця. В другій половині місяця можна очікувати відродження личинок. За умов збереження посушливої і жаркої погоди можлива значна загибель личинок від висихання. У пошуках оптимальної вологості і температури личинки можуть мігрувати на глибину 40 см, що слід враховувати при проведенні осінніх ґрунтових розкопок.

На сходах падалиці, злакових бур’янах та кукурудзі розвиватимуться злакові мухи (шведські, озима, опоміза пшенична, інші), попелиці, хлібні блішки, цикадки, а згодом на сходах озимих. Ретельна підготовка ґрунту під посів зернових колосових, добір кращих попередників, дотримання структури посівних площ у сівозміні з максимальним обмеженням колосових попередників, оптимальна система удобрення зменшать шкідливість фітофагів.

Зважаючи на ураження зерна цьогорічного врожаю фузаріозом, септоріозом, оливковою пліснявою, альтернаріозом, іншими хворобами, насіння високих посівних кондицій, призначене до сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фіто експертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб та їх видовий склад, що дасть змогу вибрати протруйник відповідного спектру дії. Протруювати насіння можна завчасно (за 2-3 тижні) або безпосередньо перед сівбою. Системними протравниками, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію, краще оздоровлювати зерно за день, або в день сівби.

На кукурудзі триватиме живлення злакової попелиці, павутинного кліща, гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, бавовникової та інших листогризучих совок. Пошкодження качанів гусеницями зазначених лускокрилих комах сприятимуть ураженню фузаріозом.

За умов вологої й теплої погоди на рослинах кукурудзи будуть розвиватися та поширюватися сажкові хвороби (пухирчаста, летуча), гельмінтоспоріозу.

На сої небезпечними будуть сисні шкідники – звичайний павутинний кліщ, трипси, попелиці, клопи, наростанню чисельності яких сприятиме суха погода. Осередково можлива шкідливість акацієвої вогнівки, листогризучих шкідників (совки-гамми, чортополохівки).

Пошкодження стебла кукурудзи гусінню стеблового кукурудзяного метелика Пошкодження гусінню метелика качана кукурудзи

В період формування бобів, на сої за перевищення ЕПШ – листогризучих совок 1-3, вогнівки 1-2, трипса 10-15 екз. на рослину, павутинного кліща –10% заселених рослин проводять обприскування посівів препаратами дозволеними згідно «Переліку…».

За умов підвищеної вологості актуальними в посівах сої залишаються хвороби: аскохітоз, септоріоз, альтернаріоз, пероноспороз, бактеріози, можливе поширення вірусних захворювань. За вологості насіння 35-40% проводять десікацію посівів сої за 14 днів до збирання врожаю.

Технічні культури

На цукрових та кормових буряках повсюдно розвиватимуться і шкодитимуть личинки бурякових довгоносиків. За умов теплої, з достатньою кількістю опадів погоди, до кінця місяця основна маса популяції буде представлена імаго, що свідчитиме про високу її життєздатність. Триватиме шкідливість бурякової листкової попелиці, подекуди бурякової щитоноски, мінуючої мухи, гусениці підгризаючих совок, личинки кореневої попелиці, а листя – гусениці листогризучих совок. За надпорогової чисельності листогризучих шкідників (5-6 гусениць листогризучих совок на рослину, 2-3 гусениці мінуючої молі на рослину) та підгризаючих совок (ЕПШ – 1-2 екз.на кв.м) застосовують Данадим Мікс, КЕ – 1,0 л/га; Дуплекс, КЕ – 1,1 л/га; Децис 100 ЕС, КЕ – 0,1-0,25 л/га; Драгун ЕС, КЕ – 2-2,5 л/га, або ін.

У серпні за сприятливих гідротермічних умов на рослинах цукрових буряків набуватиме поширення церкоспороз, пероноспороз, рамуляріоз, в кінці серпня можливий розвиток борошнистої роси. Проти церкоспорозу оздоровлюють цукрові буряки фунгіцидами: Альто 240 ЕС, КЕ – 0,35-0,4 л/га, Абсолют, КС – 0,3-0,4 л/га, Емінент, ЕВ-0,8 л/га, Бенорад, ЗП – 0,6-0,8 кг/га, ін. За появи ознак пероноспорозу застосовують Амістар екстра, Емінент, ін. Проти комплексу хвороб посіви захищають Аканто плюс, Імпактом К, Медісоном, ін.

У посівах соняшнику триватиме розвиток та шкідливість попелиць, польових клопів, цикадок, трипсів. У кошиках культури можлива шкідливість гусениць соняшникової вогнівки. Вогнищами шкодитимуть гусениці совок та стеблового (кукурудзяного) метеликів.

Тепла з підвищеною вологістю погода сприятиме ураженню рослин соняшника гнилями (біла та сіра), пероноспорозом, фомозом, септоріозом, іржею.

Септоріоз соняшнику               Фомоз соняшника

Картопля та овочеві культури

Личинки колорадського жука літнього покоління розвиватиметься у всіх плантаціях пізніх строків дозрівання картоплі, насадженнях томатів, баклажанів.

Хвороби томатів і баклажанів (альтернаріоз, макроспоріоз, фітофтороз) розвиватимуться за умов помірних температур повітря та підвищення вологості. За збереження спекотної і посушливої погоди зрости може ураженість томатів верхівковою гниллю.

Фітофтороз плодів томатів     Верхівкова гниль плодів томатів

Розвиток на картоплі бактеріальних хвороб (чорної ніжки, чорної бактеріальної плямистості) за умов вологої погоди може призвести до формування хворих бульб картоплі з ознаками мокрої гнилі та загнивання плодів томатів. Ураження плодів томатів верхівковою гнилю знижуватиме якість та кількість урожаю культури. Оздоровлення плантацій слід проводити рекомендованими препаратами, за суворого дотримання «строків очікування».

На капусті середніх та пізніх строків дозрівання будуть шкодити гусениці капустяної совки, біланів, молі, попелиці, білокрилки, блішки. Розвиток на капусті бактеріозів (слизового та судинного), осередково фомозу, пероноспорозу ймовірний за різких добових перепадів температури і підвищення вологості повітря. Пізні сорти капусти за потреби (заселення понад 5% качанів гусеницями) від шкідників захищають Альтексом, Номолтом, та інші, суворо дотримуючись санітарних вимог щодо збирання врожаю.

Кабачкам і огіркам шкодитимуть попелиці, павутинний кліщ, а за надмірного зволоження, різких перепадів денних і нічних температур розвиватимуться бактеріоз, пероноспороз, антракноз, інші хвороби.

Бактеріоз огірків          Пероноспороз огірків

Плодові насадження

Гусениці яблуневої плодожерки першої генерації дохарчуються і відходитимуть до зимової діапаузи. На зимових сортах яблуні шкодитимуть гусениці яблуневої плодожерки другого покоління.

Скрізь продовжиться розвиток сисних шкідників (зелена яблунева попелиця, звичайний павутинний, плодові кліщі, щитівки). В насадженнях зерняткових, дерева хворітимуть на паршу, борошнисту росу, розвиватиметься плодова гниль (моніліоз).

Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки обприскують Матчем 050 ЕС, КЕ, 1 л/га, Нурелом Д, к.е. – 1-1,5 л/га або іншими інсектицидами з додаванням проти парші Дітану М-45, ЗП – 2,0-3,0 кг/га, Мерпану, ВГ-1,9-2,5 кг/га (також проти плодової гнилі). Проти борошнистої роси додають Тіовіт Джет 80 WG, в.г. – 8,0 кг/га.

Яблунева плодожерка      Плодова гниль плодів яблук

У другій декаді серпня зимові сорти яблуні для запобігання розвитку парші, плодової гнилі, інших хвороб плодів під час зберігання, обприскують Топсіном-М 500, КС – 1,4-1,6 л/га не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю.

Багатоїдні шкідники

Протягом місяця триватиме літ та яйцекладка метеликів підгризаючих совок (озимої, окличної) другої генерації. У посівах цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав, овочевих культур, на парах продовжиться відродження та живлення гусениць. Чисельність і шкідливість фітофагів регулюється через утримання полів чистими, без бур’янів, розпушування міжрядь, випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

Ймовірно очікувати збільшення чисельності гусениць другого покоління листогризучих совок (совки-гамми, капустяної, бавовникової, інших), які розвиватимуться й шкодитимуть у посівах соняшнику, кукурудзи, багаторічних травах, овочевих та інших культурах.

Стебловий (кукурудзянй) метелик продовжить шкодочинність на кукурудзі, просі, інших товстостеблових культурах. За оптимальних температур повітря (25-28°С) та за випадання частих помірних опадів шкідливість гусениць фітофага посилиться. За заселення 6-8% рослин кукурудзи гусеницями стеблового метелика застосовують Ампліго 150 ZC, МК – 0,2-0,3 л/га, Борей, КС – 0,12-0,14 л/га; Децис f-люкс 25ЕС, КЕ-0,4-0,7 л/га, Ламдекс, СК – 0,2-0,3 л/га, або інші інсектициди.

Можливий початок активізації мишоподібних гризунів на стерні, де під час збирання просипалося зерно, в полях овочевих і просапних культур.