Чи бувають червиві помідори? Звісно, ні, скаже будь-який городник. І не матиме рації!

ФТОРІМЕЯ, або картопляна міль, є «вузькоспеціалізованим» шкідником, який ушкоджує як культурні, так і дикорослі пасльонові рослини. Особливо страждають від неї тютюн і картопля. Але «закусити» плодами томатів та баклажанів гусениця молі теж не відмовляється і проробляє в них ходи негірш черв’яка в яблуці.

Картопляна міль завжди була природним сусідом знаменного колорадського жука. Саме в Південній і Центральній Америці вона шкодила тютюну та картоплі ще з часів стародавніх індіанських цивілізацій і лише на початку минулого століття почала поширюватися по всьому світу.

Спочатку їй підкорилися країни Південної Європи, потім — південь Росії і Африка, а сьогодні саме картопляна міль вважається головним шкідником в Новій Зеландії та Австралії. Її можна вважати справжнім космополітом, який встиг поширитися по всіх материках планети.

Тривалість життя одного покоління картопляної молі змінюється залежно від температури і становить від місяця до трьох із половиною. У регіонах із теплим кліматом шкідник дає до восьми поколінь.

Метелики добре відчувають запах картоплі і відшукують її навіть під укриттям із мішковини. Встигають заселити яйцями бульби, не вивезені з поля, протягом доби.

Метелики картопляної молі активні вночі і мають величезну кількість ворогів. Ними харчуються всі, кому не лінь — і інші комахи, летючі миші, і птахи. При цьому тривалість життя дорослого метелика становить від сили кілька тижнів, за які вона встигає злучитися і відкласти яйця. За один літній сезон на півдні України моль встигає дати 3-4 покоління.

Шкідник здатний розвиватися не тільки влітку, на посадках, а й у сховищах, де зберігається картопля, якщо температура при цьому не опускається нижче +10^ОC.

Картопляна міль однаково успішно розмножується в закритих складах, на сільськогосподарських землях і в дикій природі. Однак саме в перших двох місцях її розмноження практично ніяк не контролюється природними ворогами, і метелик може розмножуватися надшвидкими темпами. А вже її гусениці будуть завдавати основної шкоди.

Ознаки ушкодження картопляною міллю:

— «мінування» стебел і листя; вузькі ходи-червоточини під шкіркою і всередині бульб, у м’якоті помідорів і баклажанів; наявність екскрементів гусениць у цих ходах;

— відмирання верхівок або стебел вище місця пошкодження;

— обплетення листя і стебел павутиною; суха чи мокра гниль у хода.

Ця комаха занесена до списку найнебезпечніших шкідників, які пошкоджують рослини родини Пасльонових (Solanaceae), а також включена до Переліку регульованих шкідливих організмів, списку А2 – карантинні організми, обмежено поширені на території України.

Для успішної боротьби із фторімеєю потрібно проводити комплекс профілактичних та знищувальних заходів:

— чітко дотримуватись усіх карантинних обмежень;

— саджати тільки здорову картоплю; глибоко перекопувати ґрунт

— прогрівати і пророщувати бульби перед висадженням;

— обробляти картоплю синтетичними піретроїдами для запобігання заселення її гусеницями молі;

— проводити ретельну дезінфекцію сховищ, підтримувати температуру в погребах на рівні 3-5^ОC.

— перед закладанням на зберігання обробляти бульби біологічними препаратами бітоксібациллін або лепідоцид відповідно до інструкцій;

— у період вегетації обприскувати картоплю препаратами ціткор, ціпершанс, іскра, децис або іншими подібними, припиняючи не пізніше ніж за 20 днів до початку збирання врожаю; ці роботи можна поєднувати із заходами, спрямованими на боротьбу з колорадським жуком, застосовуючи додаткові обприскування в липні і серпні;