Усихання ясенових лісів Європи набуло масового характеру і поставило під загрозу виживання ясеня звичайного як виду. Ця проблема вже вийшла за рамки суто лісничих господарств – загибель ясенових лісів хвилює місцеве населення, піднімається громадськими організаціями та розглядається організаціями з захисту рослин. Ними проводяться науково-дослідні проекти щодо вивчення цього явища та пошуку шляхів порятунку популяції ясеня.

Для халарового некрозу характерним проявом є відмирання окремих гілок з подальшим усиханням дерева. З 2010 року всихання ясеня (F.excelsior) стали пов’язувати з грибом Hymenoscyphus fraxineus, і личинки азіатського жука – смарагдової вузькотілої златки. Деякі автори допускають, що гриб міг попасти в Західну Україну з Польщі ще в 1994 році. Бурі плями на листі –перша ознака зараження ясеня халаровим некрозом або «суховершинність». Інфекція з листя досить швидко проникає у центральну жилку, після чого проходить до черешка і впроваджується у пагони. Результат – заражене дерево. На молодих рослинах захворювання проявляється через усихання окремих гілок, при сильному ураженні відбувається усихання вершин. На великих деревах спочатку спостерігається всихання окремих гілок у кроні, у кронах гілок утворюються «водяні» пагони у вигляді пучків. Кажуть, що далекосхідний ясен, від якого і прийшла до ясеня звичайного хвороба, що має своєрідний імунітет до халарового некрозу та вироблений механізм захисту: далекосхідний ясен скидає уражене листя, не допускаючи проникнення в центральну жилку. Ясен же, поширений у наших широтах, такої здібності не має.

Незважаючи на широкомасштабні дослідження досі не знайдений ефективний спосіб боротьби з грибком. Більш того, за підрахунками вчених, в даний момент в Європі налічується близько 2 млн. км2 інфікованих рослин. Ареал забруднення – весь європейський континент.

Другою загрозою є смарагдова златка (Agrilus planipennis), для якої ясен став ідеальним середовищем розмноження. Личинки жука проникають в стовбур дерева і харчуються його соком. На даний момент Agrilus planipennis знайдений в Швеції і просувається вглиб Європи зі швидкістю 41 км. на рік.

Вимирання ясена порушить природний баланс. Адже ця рослина є домівкою для більш ніж 1000 видів біоорганізмів.