Передпосівна обробка насіння  є одним з найважливіших агротехнічних прийомів, які забезпечують збільшення врожайності та підвищення якості продукції  рослинництва.                                                      .
Залежно від конкретних цілей насіння обробляється пестицидами, регуляторами росту рослин, макро- і мікроелементами, інокулюється препаратами корисної мікрофлори. 

Хвороби, що переносяться насінням і з’являються на ранніх стадіях росту рослин, а також комахи можуть спустошливо вплинути на врожай.

Спеціальна обробка насіння перед посівом мала величезне значення протягом всієї історії людства, а на сьогодні сприяє збільшенню врожаїв і їх якості в усьому світі.

Насіння є переносником грибів, бактерій і вірусів, частина з яких може стати джерелом поширення та розвитку хвороб рослин. Також грунт без належної санітарної обробки містить гриби та інші організми, які пошкоджують насіння й паростки.

Комахи можуть пошкоджувати насіння як у сховищах, так і після висіву у грунті. Пошкодження насіння комахами в процесі зберігання, як правило, вимагає проведення їхньої захисної обробки до висіву. Після висіву ґрунтові комахи можуть згубно впливати на насіння й на паростки, особливо в холодних і вологих умовах, які перешкоджають швидкому та інтенсивному зростанню культур.

Дотепер найбільш поширеним прийомом обробки є протруювання насіння пестицидами, що забезпечує пряме знищення шкідників рослин і збудників хвороб.

Недоліками його є можливість забруднення пестицидами та продуктами їхнього розпаду сільськогосподарської продукції, ґрунтів, ґрунтових вод і водойм, а також зростаюча дорожнеча

Існують інсектицидні і фунгіцидні протруйники насіння.
Перші захищають насіння й сходи від ґрунтової мікрофлори і комах, другі – від зовнішньої і внутрішньої насіннєвої фітопатогенної інфекції.

Більш популярними є фунгіцидні препарати, адже зі шкідниками можна впоратися і у вегетаційний період рослин, а ось хвороби, які з’являються безпосередньо в період проростання насіння, подолати вкрай складно.

На жаль, абсолютно здорових, не уражених інфекцією, партій насіння на сьогодні практично немає і протруювання є єдиним засобом боротьби з такими небезпечними хворобами, як сажкові захворювання зернових та іншими хворобами. Тільки ця процедура забезпечує захист рослин у найуразливіший момент – під час проростання і на початку періоду росту.

Втрати врожаю від хвороб  , за даними наукових досліджень, становлять 15-35%, зокрема, 60% від недостатнього протруювання насіннєвого матеріалу.
Ось чому протруювання насіння перед посадкою та посівом – найважливіший захід у загальній системі боротьби з хворобами будь-якої сільськогосподарської культури .

На території України дозволено до використання дуже велику кількість препаратів. У більшості з них поєднуються системні, локально-системні та контактні властивості.

Препарати відрізняються механізмом і характером дії, а також набором патогенів, що знищуються.

Контактні протруйники, що застосовуються в профілактичних цілях, створюють захисну оболонку на насінні, позбавляють насіннєвий матеріал від поверхневої інфекції, пригнічують патогени в зоні знаходження насіння в грунті.

А препарати контактно-системної дії не тільки створюють захисну плівку, а й знезаражують насіння зсередини. Ці протруйники призначені для боротьби з більш важкими захворюваннями, наприклад, пиловою сажкою, кореневими гнилями, септоріозом.

Головним завданням при проведенні ефективного протруювання є вибір протруйника і машини для протруювання.

Склад протруйників у більшості випадків розроблений за умови їхнього застосування без додаткових компонентів. Звичайні норми застосування протруйників становлять від 0,5 до 10 л/т.

Однією з головних проблем, пов’язаних з протруюванням, є погане прилипання діючої речовини, що особливо позначається при протруюванні порошками. Утворення пилу і втрата діючої речовини також відбуваються при випаровуванні води з робочих розчинів на водній основі.

Надзвичайно важливо, аби обробка при протруюванні не була фітотоксичною і не перешкоджала схожості насіння.
При низьких нормах витрати робочого розчину рівномірне покриття кожного насіння є першочерговою вимогою.

Суспензії слід добре розпилювати і вони не повинні налипати або накопичуватися на механізмах апаратури.

До недавнього часу основними причинами, через які необхідно було протруювання насіння, були хвороби рослин, що характеризуються в’яненням, гниттям або припиненням росту (збудники – гриби, комахи, бактерії, віруси, несприятливі кліматичні умови), тверда, летюча і карликова сажки.

Поява нових препаратів останнім часом зумовила нові причини застосування передпосівного протруювання насіння:

це обробка проти хвороб, що викликають плямистість листя;
обробка насіння бобових культур проти випрівання рослин (офіобольоз), кореневих гнилей, обмеження поширення через насіння інших хвороб.

Нові сумісні суміші «фунгіциди + пестициди» або «фунгіциди + інокулянти» забезпечують боротьбу одночасно з шкідниками та хворобами і забезпечують більш економічну обробку.                    .
Протруєння дозволяє захистити висіяне насіння і рослини від шкідників і хвороб при мінімальних витратах засобів і пестицидів, що забезпечує:
зменшення кількості пестицидних обробок рослин у полі,
зниження витрат на пестициди і часу на їхнє застосування,
первинний і послідовний захист рослин.

Аби правильно вибрати протруйники, господарствам заздалегідь слід провести лабораторний аналіз насіння і підібрати препарати відповідно до виявлених захворювань.

При цьому орієнтуватися потрібно не тільки на дані фітоекспертизи, а й на загальну фітосанітарну обстановку в регіоні. .
Вибір протруйника визначається цілями, які ставить перед собою господарство.

ПРИ РОБОТІ З ПЕСТИЦИДАМИ НЕОБХІДНО ДОТРИМУВАТИСЬ РЕГЛАМЕНТІВ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН, ПРАВИЛ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ТА ДЕРЖАВНИХ САНІТАРНИХ ПРАВИЛ ДCАНПІН 8.8.1.2.001-98 «ТРАНСПОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ У НАРОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ»