Гірчак повзучий  (гірчак рожевий, гірчак звичайний; лат. Acroptilon repens L., народні назви: Блаваж-гірчак, струч) – корінний житель Середньої Азії, звідки завдяки торгівельним відносинам поширився майже на всі континенти світу.

На сьогодні в Україні цей бур’ян відноситься до регульованих карантинних організмів, обмежено поширених у Степу.

Він засмічує посіви сільгоспкультур, сади, виноградники, луки, пасовища. Часто росте вздовж ґрунтових, шосейних доріг, залізничних колій, по берегах каналів.

Гірчак повзучий це багаторічна коренепаросткова рослина заввишки 60—70 см., для якої характерна масивна коренева система, що складається з головного вертикального кореня та горизонтальних коренів, які відходять від нього. Головний, стрижневий, корінь може проникати на глибину до 10 м, від нього розгалужуються численні бічні горизонтальні корінці, з яких утворюються нові стебла. Розмножується насінням та вегетативно (кореневищами). На одній рослині гірчака може утворитися до 2000 шт. насінин.

Бур’ян надзвичайно шкодочинний. За сильного засмічення повністю витісняє інші рослини та різко (до 70%) або зовсім знищує врожай польових культур. Причина загибелі сільськогосподарських рослин — сильне висушування і виснаження ґрунту гірчаком, який засвоює в 2–5 разів більше поживних речовин і вологи з ґрунту, ніж культурні рослини. Гірчак повзучий – отруйна рослина, вегетативна частина якої небезпечна для багатьох тварин. Навіть невеликі домішки рослин бур’яну в зерні, зеленій масі, сіні чи соломі значно знижують якість продукції.

У поширенні гірчака повзучого на нові території, основну роль відіграє насіння бур’яну. Найчастіше його завозять в нові місця з насінням культурних рослин (люцерни, конюшини), зерном, сіном, соломою, фуражем та ін.

Засмічення гірчаком повзучим відбувається при розорюванні нових земель. Відрізки вертикальних коренів, навіть у сухому ґрунті тривалий час не втрачають життєздатності. При інтенсивному зволоженні кореневі відрізки завдовжки 10 – 20 см. Приживаються,і якщо їх вчасно не знищити, можуть утворювати бічні корені, які вкорінюються і засмічують поле.

Головним із фіто санітарних заходів, що спрямовані на недопущення гірчака повзучого, є заборона завезення насіння буряну у вільні від нього області та райони України з насінням сільськогосподарських культур.

Агротехнічними заходами боротьби насамперед є багаторазові підрізання кореневої системи, які потрібно проводити вчасно та якісно впродовж кількох років. Це сприяє поступовому відмиранню коренів. На дуже засмічених гірчаком повзучим землях, досить ефективним є поєднання чорного пару з культурами суцільного висіву (монокультури): жито, овес, ячмінь, кукурудза, люцерна. Вони пригнічують бур’ян розвиненою зеленою масою. Велике значення на засмічених площах має лущення стерні. Його потрібно проводити відразу після збирання будь – яких культур.

Значного пригнічення гірчаку повзучого, в найкоротші терміни, можливо досягти лише поєднанням агротехнічних заходів із застосуванням сучасних гербіцидів згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».