Останніми роками вірусні хвороби створюють неменшу проблему, ніж грибкові та бактеріальні. На жаль, у нас їх часто недооцінюють, а боротьба з ними потребує доволі високого фахового рівня, та наші фермери й фахівці не завжди володіють потрібними знаннями.

На початкових стадіях вірусні захворювання важко помітити, тому віруси здатні знищити поле повністю. Одним з найбільш загрозливих вірусів томату у сільському господарстві, що в деяких випадках може спричинити надзвичайно великі негативні економічні втрати, відмічають вірус плямистості томату (вілт) збудником якого є Tomato spotted wilt tospovirus.  Патоген крім томату здатний уражувати рослини понад 80 родин. Захворювання дуже шкідливе. Уражена розсада гине. При ураженні рослин у фазі розетки або на початку бутонізації врожай знижується на 70-80, а при ураженні у фазі цвітіння — на 10-14%. Хвороба також погіршує смакові якості і товарний вигляд плодів. Щорічні втрати врожаю в світі, викликані цим вірусом, складають понад мільярд доларів США.

Вперше вірус плямистості томату був описаний на початку ХХ століття в Австралії. Останнім часом захворювання виявляють як у плівкових теплицях, так і у відкритому ґрунті на території України, Польщі, Узбекистану.

Симптоми

На листовій пластині з’являються жовтуваті або фіолетові кільця та плями розміром 3-4 мм. Вони стають некротичними та виходять між бічними жилками листа. Через 10 днів вони збільшуються і навколо них з’являються ділянки хлорозної тканини. Прожилки товщають, лист скручується.

На черешках і стеблі формуються коричневі і чорні смуги. Верхівки рослин часто відмирають, а квітки деформуються.

Зелені плоди покриваються коричневими, зеленими або блідими кільцями, а навколо плодоніжки з’являються коричневі смуги. При дозріванні плоди стають яскравого жовто-червоного кольору.

Хвороба здатна набувати хронічний характер, що сприймається як лікування, але все-таки вірус живе в культурі. Згодом вся рослина зупиняється в рості та в’яне.

Умови для розвитку

У зовнішньому середовищі вірус руйнується, тому живе лише в рослинах-резерваторах і комахах-переносниках. При температурі +20°С його інкубаційний період складає 5 днів.

Джерело зараження

Переносниками хвороби є трипси. Вони харчуються соком заражених рослин в стадії личинки, але стають носіями вірусу лише в дорослому віці та здатні передавати інфекцію своєму потомству. Також вірус може передаватися механічним шляхом.

Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку – це підвищена вологість ґрунту і температура повітря, слабка аерація.

Збудник хвороби розповсюджується тютюновим трипсом, в тілі якого зимує. Цикл розвитку трипса триває 20 днів, за вегетаційний період він може дати до шести поколінь. Трипс уражується вірусом в фазі личинки під час живлення на хворих рослинах. Поширення вірусу в межах культури томату (з рослини на рослину), як правило, дуже незначне.

Відомо 1000 видів господарів вірусу, серед яких: тютюн, квасоля, боби, салат, картопля, перець солодкий, жоржина, айстри, чорнобривці, гербера, пеларгонія і гладіолус.

Заходи боротьби

Так як і інші віруси, вірус плямистості томату вилікувати неможливо. Тому, слід проводити профілактичні заходи. дотримуватися просторової ізоляції помідорів від посівів інших пасльонових культур, знищення багаторічних бур’янів. В боротьбі з трипсами слід проводити обприскування посівів інсектицидами. Один із дієвих способів боротьби з вірусами на томатах є знищення бур’янів у полі і на прилеглих територіях. Слід дотримуватися всіх агротехнічних способів вирощування культури на належному рівні, що сприятиме зменшенню вірусного (інфекційного) навантаження на рослини та збільшенню виробництва екологічно безпечної продукції томатів. Запобігання розповсюдження патогену в нових районах (карантин та сертифікація насіннєвого матеріалу). Селекція та вирощування вірусостійких сортів та гібридів томату.