Перейти до основної сторінки
Один із найнебезпечніших обмежено поширених карантинних шкідників. Може спричинити падіння врожаю на 20-90% залежно від кількості паразиту. Найчастіше зустрічається на перезволожених ґрунтах, особливо за відсутності сівозміни. Живе на коренях рослин родини пасльонових (на овочах: картоплі, томатах, перці, а також на бур’янах – пасльону чорному, белені та ін.). Географічне поширення: Європа, Азія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і Океанія.
Морфологія.
У золотистої картопляної цисто утворюючої нематоди чітко виражений статевий диморфізм. Самці Globodera rostochiensis мають червоподібну форму, приблизно 1 мм завдовжки. Самки нерухомі кулясті, з короткою шийкою на передньому кінці. Протягом літа поступово змінюють забарвлення з білого на золотисте. До осені самки перетворюються на цисти завбільшки з макове зернятко золотисто-коричневого кольору, що містять в собі в середньому близько 500 яєць. Діаметр цист близько 1 мм. Самки нерухомі кулясті, з короткою шийкою на передньому кінці. Протягом літа поступово змінюють забарвлення з білого на золотисте. До осені самки перетворюються на цисти завбільшки з макове зернятко золотисто-коричневого кольору, що містять в собі в середньому близько 500 яєць. Діаметр цист близько 1 мм. Личинки та яйця, що знаходяться в цистах, здатні зберігати життєздатність більше 10 років навіть за відсутності рослини-господаря, через що боротьба з цим шкідником дуже важка. При сильному зараженні рослини відстають у рості і розвитку, мають пригнічений вигляд, нижнє листя у них жовтіє і в’яне, коріння стає мочкуватим. Пошкоджені кущі зустрічаються поодиноко або осередками. При беззмінному вирощуванні картоплі вогнища збільшуються та зливаються. Бульби бувають дрібними, а за дуже сильного ступеня ураження не утворюються взагалі. При слабкому ураженні хвору рослину можна виявити лише при викопуванні та огляді коренів або бульб, на яких можна побачити білі, жовті або коричневі цисти
Симптоми ураження
Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває “бородатого” вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу, і як наслідок цього – зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб (співвідношення товарної та дрібної фракції), погіршується їхня якість – зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білку, вітаміну С.
Способи поширення
Оскільки золотиста картопляна нематода не здатна самостійно пересуватись на значні відстані, основним шляхом її розповсюдження є ґрунт із цистами, які обсипались із заражених рослин, а також бульби картоплі, коренеплоди, цибулини, укорінений садивний матеріал, декоративні й інші рослини із заражених полів. Цисти можуть механічно переноситися тарою, знаряддям, дощовими водами, вітром, тваринами й птахами.
Фітосанітарні заходи
Забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу й ґрунту із зон зараження країн поширення захворювання. Карантинне інспектування посадок картоплі (маршрутні обстеження) доцільно проводити в період масового цвітіння рослин. Для подальшого нематологічного аналізу відбирають зразки ґрунту. У разі виявлення зараження обов’язкове знищення посівів і посадок радикальним методом із негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією засобів інвентарю. Вивезення продукції рослинного походження із цієї зони проводиться за дотримання встановлених вимог (із господарств, які знаходяться під карантином, заборонено вивезення садивного матеріалу). До основних винищувальних заходів відносять також – дотримання агротехніки, використання в сівозміні культур, які не уражуються картопляними нематодами (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні вави та інші), внесення добрив, знищення бур’янів, вирощування нематодостійких сортів картоплі. Повинна бути просторова – 1 км – ізоляція насінницьких посадок картоплі від виробничих та присадибних ділянок.
Попередня
Наступна