Західна чорноголова листокрутка-брунькоїд входить до Переліку регульованих шкідливих організмів, відсутніх на території нашої країни (А1).

Ареалом розповсюдження є США, Канада.

Основним природними живителем є тсуга різнолиста (Tsuga heterophylla), другорядні – ялиця великоросла (Abies grandis) та псевдотсуга тисолистна (Pseudotsuga menziesii). За відсутності рослин-живителів може також пошкоджувати види родів ялина (Picea) та ялиця (Abies). Гусениці шкідника об’їдають як молоді так і старші хвоїнки на деревах різних віків. Вогнища листокрутки-брунькоїда збільшуються настільки швидко, що ліс, який виглядає зеленим і здоровим цього року в наступному році може виявитись червоно-коричневого кольору внаслідок живлення гусениць. Щільні поселення шкідника можуть спричинити повну дефоліацію (опадання хвої) та загибель верхівкових гілок, а при тривалому заселенні (протягом 2-х і більше років) усього дерева. Західна чорноголова листокрутка-брунькоїд при спалахах розмноження становить суттєву загрозу лісам тсуги різнолистої, викликаючи обширну дефоліацію,  яка приводить до втрати приросту деревини, а іноді суховерхівковості пагонів та загибелі дерев.

Зимує A. gloverana в фазі яйця. В кінці травня – на початку червня відроджуються гусениці, які прогризають хвоїнки при основі, і починають живлення. Для нормального розвитку протягом трьох віків, гусениці достатньо хвої з одного пагона.  Гусениці старших віків (4-5 віків) обплітають пагін захисною павутинною, під якою продовжують живлення. Дорослі гусениці можуть знищувати також і стару хвою.

Самець та самка зовні схожі, розмах крил самця 8,4-9,8 мм, самки 8,0-9,8 мм, забарвлення крил варіює від сіро-коричневого, плямистого до світло-сірого з білими перев’язами. Іноді основне забарвлення крил рівне, чорно-сіре, базальна частина палево-жовта з розмитим зовнішнім краєм.

Гусениця молода від блідо-жовтого до світло-зеленого кольору, з чорною головою та грудним щитком. Згодом гусениця набуває яскравого зеленого забарвлення, колір голови змінюється на коричневий. Лялечка коричнева із зеленуватим відтінком.

Ознаки пошкодження. Дефоліація (осипання хвої) особливо на верхівках дерев. Частина хвоїнок, які відмерли, залишаються прикріпленими павутиною на гілках, це надає лісу червонувато-коричневого тону (в кінці липня). Зміна забарвлення особливо помітна в верхній частині крони.

Способи поширення. A. gloverana може розповсюджуватись шляхом перельотів імаго. В ході міжнародної торгівлі найбільш ймовірне поширення яйцекладок, гусениць та лялечок з рослинами-живителями. Імаго обирають для відкладання яєць дорослі дерева, тому розповсюдження із садивним матеріалом малоймовірне. Найбільший ризик завезення яйцекладок шкідника на гілках декоративних рослин-живителів.

Фітосанітарні заходи. Садивний матеріал (крім насіння та культури тканин), а також зрізані гілки рослин-живителів Acleris gloverana повинні надходити із вільних від шкідника зон, та вирощуватися у спеціально зареєстрованих розсадниках.