В багатьох країнах світу , Тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci Gen.), є небезпечним ентомологічним карантинним організмом, якій шкодить богатьом культурам, як відкритого так і закритого ґрунту.

Вперше висока шкодочинність білокрилки проявилась на плантаціях тютюну у 1889 році в Греції, в зв’язку з чим вид і отримав назву Тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci Gen.).

Зараз тютюнова білокрилка розповсюджена на всіх континентах, окрім Антарктиди. Глобальне потепління, розширення міжнародної торгівлі, висока пластичність та багатоїдність шкідника сприяє його широкому поширенню. Зараз він зареєстрований у 20 європейський країнах, зокрема в Угорщині, Чехії, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Греції та Нідерландах.

В Держпродспоживслужбі в Київській обл, в управлінні фітосанітарної безпеки,Тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci Gen.) відноситься до списку

                А-1 переліку регульованих шкідливих організмів.

Опис

Зазвичай імаго літають мало. Якщо їх потурбувати, вони підіймаються у повітря і одразу намагаються повернутися на це саме місце. За рік в теплицях (близько 30-33°С) може розвиватись 11-15 генерацій.

У дорослої особи Bemisia tabaci тіло жовте розміром  близько 1 мм в довжину з білими крильцями.

Самці дещо менші за самок. Тіло і обидві пари крил покриті порошкоподібним восковим секретом, білим ледь жовтуватим. Яйця жовтувато-зелені, грушоподібні. Личинка зеленувато-жовта. Німфа – жовта, 0,6-0,9 мм завдовжки з двома короткими хвостовими щетинками, на спині 1-7 пар щетинок.

Самки Bemisia tabaci Gen. при високій температурі живуть 10-15 днів, відкладають яйця на нижній поверхні листків, розміщуючи їх кільцями. Через 5-9 днів з яєць виходять личинки (німфи), які проходять чотири стадії розвитку кожна тривалістю 2-4 дні, 4 стадія називається «пупарій» за якою ведеться визначення шкідника. Личинки прикріплюються до  листа і живляться соком рослини. Імаго виходить через Т-подібний отвір на верхньому  боці німфи.

Через 12-20 годин імаго спарюються. У самок висока плодючість, сягає 160 яєць.

Шляхи поширення Bemisia tabaci Gen.

відбувається льотом із потоком повітря або личинками на листі рослини. У Європі найбільш вірогідним джерелом розповсюдження бавовникової білокрилки є пуансеттія (Poinsettia) та гибискуса (Hibiscus), які широко використовують у міжнародній торгівлі.

Шкідливість

Головними рослинами-живителями Bemisia tabaci Gen. є бавовна, перець, огірок, салат, томати, а також численні квіткові рослини: троянда, гербера, азалія, пеларгонія, глоксинія, фуксія, гібіскус та ін. Тютюнова білокрилка, на відмінну від оранжерейної, рідко заселяється на цитрусових але активно шкодить бавовнику і овоче-баштанним культурам.

У відкритому ґрунті шкідник може живитись на рослинах 300 видів. Шкоди завдають личинки, що висмоктують сік викликаючи ослаблення рослин, що призводить до зменшення висоти рослини та кількості пагонів, знижується якість врожаю. Тютюнова білокрилка переносить понад 60 різних небезпечних збудників вірусів рослин.

При високій щільності заселення на листях з҆являються численні хлоротичні плями.

Згодом листя скручується, жовтіє і в’яне.

В результаті втрачається декоративність, порушується нормальне дихання і фотосинтез рослин, знижується або повністю втрачаються товарні якості овочів та плодів.

Медвяна роса, яку виділяють личинки, вкриває поверхню листків, зменшуючи при цьому інтенсивність фотосинтезу, особливо, якщо на ній розвиваються сажкові гриби.

Медвяна роса також забруднює квіти, а при зараженні бавовнику викликає ускладнення при його зборі.

Боротьба

Фітосанітарними заходами боротьби є заборона ввезення заселених шкідником рослин з листям, цибулин, бульб, живців, квітів, плодів; зрізаних квіток і бутонів, свіжого листя, гілок для складання букетів, свіжих плодів: капусти качанної, кольорової, броколі та інших їстівних овочів, з роду Brassica, салатів і іншої зелені, заселених тютюнової білокрилкою.

У випадку виявлення рослин або їхніх частин, які заселені Bemisia tabaci Gen., вся продукція підлягає знищенню або поверненню вантажу відправнику.

У теплицях більшість популяцій ТБ стійкі до багатьох інсектицидів. Тому при використанні пестицидів їх слід чергувати.

Існує некарантинний дуже схожий шкідник тютюнової білокрилки- це оранжерейна (теплична) білокрилка Trialeurodes vaporariorum, її дуже легко сплутати із карантинною Bemisia tabaci. Точне їх ідентифікування проводиться лише фахівцем фітосанітарної лабораторії за пупарієм і лише в лабораторних умовах.

Народні засоби від білокрилки

До біологічних засобів захисту слід віднести і використання відварів з рослин-інсектицидів для білокрилок (цибулиння, відвар деревію, настій часнику). Відварами рослини обприскують з дрібного пульверизатора. Застосування відварів вимагає частого повторення – через 2-3-4 дня протягом тривалого часу.

Профілактичні заходи

Під час вегетації і по закінченню сезону ретельно прибирайте всі рослинні залишки від культур і бур’яни, щоб на них не відкладали яйця імаго білокрилок та інших шкідників.

Обов’язково восени проведіть знезараження тепличного приміщення і грунту.

Виконуйте передбачені технологією агротехнічні заходи у відкритому грунті.

Під час вегетації не перегодовуйте рослини, особливо азотними добривами, чітко виконуйте поливний режим.

Якщо ви ведете органічне сільське господарство, то для захисту культур від білокрилки можна підселяти на культури хижих клопа макролофуса і кліща амблисейуса, особливо в теплицях і оранжереях. Вони значно знижують чисельність білокрилки. Придбати їх можна в спеціалізованих торгових точках і заселяти відповідно до рекомендацій.

Під час вегетації іноді досить приготувати міцний розчин господарського мила (не відбілюючого) і обприскати рослини або змити струменем холодної води.