Одне з найнебезпечніших захворювань деревних насаджень є чорний рак гілок, збудником якого є гриб Apiosporina morbosa (Schweinitz) von Arx, який викликає чорний вузол. Хвороба дає грубі чорні нарости, які охоплюють заражені частини і знищують їх, а також забезпечують поживне середовище для комах.

Захворювання поширене в Канаді, США та Мексиці. Дані з 1979 р. свідчать про наявність збудника на груші в Тайвані. В Україні хвороба відсутня.

Apiosporina morbosa була вперше описана в 1821 в Пенсільванії, але поширення мала в Північній Америці. Хоча наприкінці 19 століття це було одним із найбільш руйнівних захворювань сливи і вишні, сьогодні воно відносно добре контролюється на багатьох територіях, що обробляються, і зустрічається в основному в занедбаних садах або там, де сильно прижилося, в тому числі в дикій природі. В багатьох міських центрах Північної Америки розроблено програми по боротьби з «чорними вузлами».

Чорний рак гілок уражує вишню, сливу, абрикос та інші плодові дерева.

Хвороба характеризується наявністю товстих, чорних, переривчастих наростів, які порушують нормальний ріст гілок на місці інфікування. Інфекція може протікати в прихованому стані впродовж року чи навіть більше до початку розвитку характерних «вузлів». Тому пухлини, як правило, не помічаються до зими – другого сезону зараження. Чорний вузол виникає тільки на деревних частинах дерев, в основному гілках, але може поширюватися навіть на стовбур.

Перші симптоми захворювання спочатку мають невеликі світло-коричневі здуття, які до наступного сезону набувають оливково-зеленого кольору з бархатистою текстурою. За вегетаційний період пагони темніють, змінюються в діаметрі від кількох до десятків сантиметрів, часто згинаються на кінчиках через надзвичайно сильний ріст клітин з одного боку. Тверді чорні нарости є типовими симптомами цієї хвороби. Сильно інфіковані дерева мають велику кількість пухлин. Молоді інфіковані гілки гинуть протягом першого року, більш старші – впродовж кількох. Заражені дерева гальмуються у рості, стають карликовими, втрачають продуктивність. Хвороба проявляється більш яскраво з кожним наступним вегетаційним періодом. Інфекція уражує все дерево, що робить його ослабленим та чутливим до інших патогенів і врешті-решт призводить до загибелі.

Щоб запобігти поширенню Apiosporina morbosa з імпортованими деревними матеріалами та саджанцями необхідно дотримуватися суворі фітосанітарні правила. Найбільш поширеними методами лікування – є обрізка заражених частин на зиму та обприскування фунгіцидам. Також необхідно лікувати прилеглі дикорослі рослини.