Вишнева плодожерка (Cydia packardi Zell.) спроможна завдати колосальних збитків плодовим насадженням. Шкідник широко поширений у США та має обмежене поширення в Канаді та Мексиці. Беручи до уваги кліматичні умови між Північною Америкою та Європою, а також те, що дикі та комерційні господарі широко поширені в ЄС, С. packardi має потенціал для приживання в ЄС. Розвиток плодожерки ймовірний від одного до трьох поколінь на рік, як у Північній Америці. Рослини-господарі для посадки та заражені плоди потенційно можуть забезпечити поширення фітофага в ЄС.

Вишнева плодожерка визнана шкідником чорниці та вишні, іноді пошкоджує яблуню, грушу та сливу. Також виявлявся шкідник на айві та диких розоцвітих рослинах, таких як Crataegus. Личинки живляться плодами чорниці та вишні внутрішньо, а зимують на обрізаних гілочках. Зовнішні ознаки зараження черешні молодими личинками іноді не виявляються. У яблуні пошкодження плодів зустрічається рідше; швидше, шкідник пошкоджує кінцеві пагони розплідників і молодих дерев саду. Пошкодження плодожеркою погіршує якість і товарний вигляд плодів, знижує врожайність.

Гусениці вишневої плодожерки розповсюджуються з плодовою продукцією (активна стадія) та посадковим матеріалом (зимуюча стадія); імаго можуть переноситися на невеликі відстані вітром. Пошкодженість плодів різних культур вишневою плодожеркою складає 2-4%, а в деякі роки – 6-8%. Одна гусінь може пошкодити декілька плодів, знищуючи сердцевину ягід, заплітаючи їх павутиною та засмічуючи экскрементами. В молодих пагонах рослин гусінь робить ходи довжиною 25-50 см.

Імаго вишневої плодожерки – маленький сірувато-коричневий метелик довжиною тіла 4-5 мм та розмахом крил 9-11 мм. Крила самок мають більш інтенсивний колір, посередині крила – широка поперечна полоса шоколадного відтінку. В самців біля основи нижнього крила – коричневі плями. Зимує гусінь останнього віку. В кінці травня вона заляльковується. Стадія лялечки при розвитку гусені на вишні продовжується до 29 днів, на яблуні – до 14 днів. Літ імаго починаеться через 2-4 тижні післе опадання пелюсток (середина червня – початок липня) та продовжується 2-3 тижні. Метелики вдень ховаються під листками. Після спарювания самки відкладають яйця на верхівкове листя пагонів, зав’язі, черешки або чашолистики плодів. Інтенсивність відкладання яєць знижується з середини червня, не дивлячись на те, що літ імаго може продовжуватися і в липні. Яйця розвиваються 7-10 днів, при дуже сприятливих умовах – 3-5 днів. Гусінь, що відродилася, вгризається в плоди вишні. Стадія гусені триває біля 3 тижнів. З середини липня до середини серпня гусінь контцетрується в рослинних рештках, прогризаючи в них ходи. Вхідні отвори закупорюють шовковим павутинням та залишаються там зимувати. Інколи гусінь робить кокон в тріщинах кори або в землі, де й зимує. Вишнева плодожерка развиваєтся в одному поколінні.

Зовнішні ознаки ураження шкідником проявляється у в’яненні кінчиків молодих пагонів плодових дерев, утворення нових пагонів з бічних бруньок ураженого пагону, викривлення пагону зі збереженням фрагмента листка. При ураженні фруктів крізь шкірку уражених плодів вишні помітний вузький, коричневий вхід. Пошкоджені незрілі ягоди передчасно змінюють колір. Ягоди деформовані, мають шорстку поверхню, заповнені екскрементами і павутиною.

Захисні заходи передбачають збирання пошкоджених плодів, обрізку відмерлих гілок, прибирання рослинних решток та їх знищення, перекопування ґрунту, для знищення зимуючих стадій шкідника. Обприскування в період відкладання яєць з середини до кінця травня, якщо в минулому році було пошкоджено більше 2% плодів. Застосування препаратів з коротким періодом захисної дії.

Карантинні заходи щодо попередження заносу шкідника передбачають ретельний огляд плодів, посадкового матеріалу і фумігацію плодів.