На сьогодні, однією з величезних і актуальних проблем фермерів, які займаються вирощуванням сої в провідних країнах світу, являються фітопаразитичні нематоди, пошкодження якими призводить до значних втрат урожаю, ніж будь-якого іншого патогену цієї культури. Незважаючи на значні втрати рослин культури, які викликані нематодами, фермери довгий час пов’язували ці симптоми захворювання з іншими хворобами або шкідниками, оскільки їх неможливо помітити неозброєним оком. Одним з найбільш поширених і шкідливих таких видів є соєва цистова нематода (Heterodera glycines Іchinohe). Це дуже поширений паразит, що пошкоджує тканини коріння рослин та призводить до їх пригнічення, які в свою чергу, отримують менше води та поживних речовин, а вхідні отвори, які зроблені ними у клітинних структурах коріння, є ідеальним джерелом зараження для будь-якої іншої інфекції хвороб.

Соєва нематода поширена в Єгипті, Китаї, Кореї, Японії, Канаді, США, Чилі, Колумбії, Еквадорі. В Україні цей вид не виявлено, але кліматичні умови країни є досить сприятливими для її акліматизації. Ризик завезення доволі високий, так як Україна експортує рослинну продукцію, зокрема, садивний матеріал й укорінені рослини (найнебезпечніші щодо завезення фітопаразитичних нематод види продукції) з країн, де цей вид значно поширений.

На відміну від більшості видів цистоутворюючих нематод, які є олігофагами й мають досить обмежену кількість рослин-господарів, соєва нематода має надзвичайно широкий спектр рослин-господарів понад 200 видів.

Для соєвої нематоди характерний статевий диморфізм. Личинки першого і другого віку розвиваються всередині яєць. Вони червоподібні, згорнуті в яйці. Яйця протягом 3-х років можуть зберігатися в цистах, які є відмерлою самкою, зовнішні покриви якої затверділи і стали коричневими. Цисти знаходяться в ґрунті, а навесні з них виходять личинки, які знаходять коріння рослин-господарів у вологому ґрунті і інвазують їх. Цикл розвитку проходить в коренях. Личинки III і IV віків харчуючись, періодично линяють і ростуть, поступово середня частина тіла потовщується, в той час як хвостовий і головний кінці залишаються червоподібними. Утворюються лимоноподібні самиці або червоподібні самці, які розташовуються під кутикулою. Потовщене тіло приводить до розриву кори кореня, через які самці виходять в ґрунт з личинкової шкурки, відшукують і запліднюють самиць, а потім гинуть. Головний кінець самки залишається в корені, вони харчуються і продукують яйця. Самиці поступово відкладають яйця в желатиноподібну масу, утворюючи «яйцевий мішок». Усередині яєць розвиваються інвазійні личинки, які заражають рослини і біологічний цикл повторюється. За один сезон може сформуватися три покоління соєвої нематоди. З настанням осені самиці перетворюються на цисти. Кожна циста може містити до 500 личинок. Розвиток фітофага відбувається за температури 18-32℃, хоча оптимальною є 24-28℃. За температури понад 33°С розвиток припиняється і сильно сповільнюється – нижче 16℃.

Враховуючи те, що соєва нематода може впродовж 6-8 місяців виживати в часточках ґрунту, які є ґрунтовою домішкою насіння сої, і може розповсюджуватися з насінням, ефективними кроками успішного захисту сої від шкідника є використання здорового та стійкого посівного матеріалу, що в свою чергу дозволить істотно зменшити ступінь ураження рослин паразитами. Також необхідно правильно планувати сівозміну, при цьому враховувати, що злакові культури є несприятливим середовищем для більшості шкідників сої, тому зернові культури вважаються кращими попередниками.

Особливо, якщо не застосовувати ніяких заходів контролю цього шкідника, проблема має усі шанси перерости у щось значне. Тому, необхідно приділяти значну увагу фітосанітарним заходам.

В першу чергу, заборона імпорту садивного матеріалу з країн поширення соєвої нематоди.

Проведення фітосанітарного огляду та лабораторної експертизи.

Перевірка завезення імпортного насіннєвого матеріалу в інтродукційно-карантинному розсаднику.

Обстеження посівів сої в липні. Увагу звертати на рослини, які відстають в рості, листя жовтого кольору, осипаються, коренева система з більшістю корінців, квітів та насіння мало. При зараженні цисту можна побачити через 4-6 тижнів після посадки. Цисти на коріннях лимоновидної форми – білого, блідо-жовтого чи темного кольору.

Обов’язкове знищення уражених рослин та дезінфекція засобів, ґрунту.

При виявленні соєвої цистоутворюючої нематоди, впроваджувати особливий карантинний режим.