Перейти до основної сторінки
Андійські картопляні довгоносики (Premnotrypes spp.) – це шкідники, що пошкоджують картоплю на різних стадіях розвитку. Вони можуть завдати значної шкоди врожаю, як у полі, так і в сховищах. Основна шкода наноситься личинками, які живляться бульбами, а дорослі особини також пошкоджують листя та стебла. При високій чисельності вони здатні повністю знищити молоді рослини картоплі на полі. В зонах поширення андійських картопляних довгоносиків на полях, що не обробляються пестицидами, ураження бульб картоплі досягає 70-100%.
Види роду Premnotrypes належать до групи південноамериканських шкідників картоплі, до яких застосовуються додаткові заходи, розроблені ЄОЗР. Завезення комерційних партій картоплі до Європи з андійського регіону заборонено. Ввезення ґрунту чи рослин з ним із країн розповсюдження андійських картопляних довгоносиків заборонений або обмежений. Запобіжні заходи застосовуються до бульб картоплі, яка імпортується. Проводиться доекспортне інспектування бульб картоплі.
До роду Андійські довгоносики відносяться: Широкогрудий андійський картопляний довгоносик – Premnotrypes latithorax Pier. (на малюнку), Мозолистий картопляний довгоносик – Premnotrypes suturicallus Kusch., Ненажерливий картопляний довгоносик – Premnotrypes voraxHust.
Шкодять жуки та личинки. Жуки об’їдають листя з країв, утворюючи вигризи у формі напівкруглих виїмок, личинки проточують ходи в бульбах. Жуки можуть пошкоджувати стебла, що призводить до їхнього ослаблення та ламкості. При високій чисельності вони здатні повністю знищити молоді рослини картоплі на полі. Довгоносики можуть переноситися разом з картоплею до сховищ і там продовжувати розмножуватися, пошкоджуючи запаси.
Для ефективної боротьби з андійськими картопляними довгоносиками необхідно використовувати комплексний підхід, поєднуючи різні методи. Необхідно враховувати кліматичні умови та особливості регіону. При виявленні шкідників у сховищах необхідно провести ретельну обробку.
Профілактичними заходами є: • Використання здорового садивного матеріалу. • Дотримання сівозміни. • Вирощування стійких сортів картоплі. • Очищення місць зберігання картоплі від рослинних залишків. • Регулярний огляд рослин та бульб на наявність шкідників. • Збір та знищення пошкоджених бульб.
Попередня
Наступна