Щоденно, щохвилини людство продукує все більше і більше сміття, засмічує планету різноманітними відходами, тим самим негативно впливаючи на екологічну ситуацію та навколишнє природнє середовище, що в результаті має шкідливий вплив на здоров’я населення. Відходи мають неоднаковий термін розкладання. Для прикладу, щоб повністю розклалася металева бляшанка потрібно близько 100 років, а скляна пляшка — приблизно 1000. Кинутий на землю сигаретний фільтр розпадатиметься до 3 років, губка для миття посуду — 200, одноразовий посуд – 500, виріб з поліетилену від 10 до 20 років, а викинутий підгузник — до 500 років.

Відходи завдають шкоди здоров’ю людини через забруднення повітря, води та ґрунту, головними шляхами якого є дихальні шляхи, кишківник та шкіра. Неконтрольоване сміття та звалища провокують хронічні хвороби, інфекції та отруєння організму. Окрім того відбувається негативний вплив на психологічне здоров’я: поганий запах, нечистоти та неприбраність можуть викликати дискомфорт, стрес та депресію.

Першочергово необхідно говорити про побутові відходи.
Тверді побутові відходи (ТПВ) – це відходи, які утворюються в процесі життєдіяльності людини та накопичуються в житлових будинках, суспільних, навчальних, лікувальних, торгівельних та інших організаціях (це харчові відходи, предмети домашнього вжитку, сміття, листя, будівельні відходи, макулатура, скло, тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не мають наступного використання за місцем їхнього утворення.

Проблема утилізації сміттєвих відходів актуальна не лише в Україні, а й по всьому світу.
Домінуючим способом поводження з побутовими відходами залишається їх вивезення та захоронення на полігонах та сміттєзвалищах.

Кожна держава вирішує проблему накопичення сміття різними способами (спалювання, захоронення, переробка), проте основним правилом ефективної боротьби з відходами є його грамотне сортування.

Щороку в Україні утворюється до пів мільярда тонвідходів. 90% з них відправляють на звалища. Пластик і метали роками лежать у ґрунті, забруднюють екосистеми та Світовий океан.

Сортування сміття трансформує відходи в ресурси: дає змогу робити нові продукти, виробляти енергію, скорочувати кількість звалищ.
Єдиний вихід – всім громадянам більш свідомо ставитися до утилізації сміття та його сортувати.

Сортування сміття (відходів) це розділення відходів на різні групи для переробки відходів і може здійснюватися вручну в побуті за допомогою роздільного збору до сміттєвих контейнерів або автоматично у місцях переробки сміття.

Базовим поділом відходів є розділення на сухі та вологі. Сухі (неорганічні) або тверді побутові відходи (ТПВ) включають папір, картон, скло, бляшанки тощо. Вологі, або органічні відходи, це шкірки від овочів, залишки їжі, листя, трава і подібне.
Роздільний збір розвиває екологічну свідомість громадян, виробляє здатність адекватно оцінювати витрати, не здійснювати спонтанні покупки.

В Україні небагато людей займається сортуванням побутових відходів. Дехто просто не розуміє, з чого почати. Знання типів відходів, правил роздільного збору полегшують задачу.

Як правильно сортувати відходи?
Головним в розподілі сміття є сам процес, під час якого потрібно вірно визначити групу для утилізації. Існує 5 стандартних видів відходів:
• органіка;
• скло;
• папір;
• метал;
• пластик.

Якість поділу сміття залежить від активності і свідомості учасників процесу на всіх етапах. Поділ сміття є відповідальністю всіх свідомих громадян країни. Щоб система вибіркового збору сміття була ефективною, необхідна активна участь кожної людини, що викидає сміття. Без цього дії місцевих органів влади неефективні. Сортування передбачає наявність відповідних контейнерів для кожного виду сміття на спеціально виділеному майданчику і регулярне сортування побутових відходів.

До контейнерів з позначкою «Органіка» слід класти відходи м’яса, риби, овочів та фруктів, хліб, напівфабрикати, кондитерські вироби, а також інші харчові відходи такі як: господарський папір, паперові серветки, залишки від чаю і кави, кімнатні рослини та квіти. Не можна класти: олію, молоко, соуси та інші рідкі харчові продукти.

До контейнерів з позначкою «Папір і Картон» можна класти газети, каталоги, журнали, рекламні проспекти, зошити, чистий та використаний папір для нотаток і малювання, конверти, книжки без твердої обкладинки, картонні ящики та коробки, паперові пакети та паперову тару. Проте не підлягають сортуванню та переробці: чеки, серветки, коробки для піци, паперові стаканчики, фантики, туалетний папір, паперові рушники та копірка.

У контейнер для металу та пластику можна класти алюмінієві та консервні бляшанки, металеві кришки, пластикові пляшки з-під різноманітних напоїв, пластикові коробки та інше упакування, кришечки, пакети з-під молока та соку, упакування з-під засобів для миття та чищення (гель для прання, зубна паста). Не можна вкидати небезпечні відходи, такі як банки з-під лаків, фарб, лікарські засоби та їх упакування, автомобільні запчастини, побутову техніку, батарейки тощо.

У контейнер для скла можна класти цілі та биті пляшки з-під напоїв, косметики. Не підлягають переробці кришталь, жаростійке та ударостійке скло.
Відходи, які не підлягають сортуванню необхідно вкидати в контейнер з позначкою «Інші відходи».

Що ж стосується збору особливо небезпечних відходів, їх слід відвозити у спеціальний пункт прийому. Саме це стосується залишків олив та масляних фільтрів, решток клею, фарби, лаку та розчинників, ламп денного світла, медичних відходів, хімікатів та пестицидів, ртутних термометрів, батарейок та акумуляторів.

Усі відходи, щоб бути придатними до переробки, мають бути чистими (вимитими від залишків їжі, жиру) та сухими.
Роздільний збір відходів справа необхідна та вимагає більш свідомо ставитися до утилізації сміття та його сортування.

В Україні можна було б значно зменшити розмір та кількість сміттєзвалищ, якби частина побутових відходів потрапляла на переробні заводи. Сьогодні у нас є підприємства, де, зокрема, переробляють метал, пластик, скло та папір. Проте, щоб вивозити сміття на переробку, потрібно його попередньо відсортувати.

Тільки задумайтесь: звичайну паперову упаковку з-під пластівців можна переробити 7 разів, а 60 кілограмів такого паперу рівноцінні одному дереву.
Отже, найоптимальнішим та найбезпечнішим способом поводження з ТПВ є сортування відходів з подальшою його повторною переробкою.

Виконання зазначених вимог та правил покращує стан довкілля та позитивно впливає на життя, благополуччя таздоров’я населення.

Бережіть себе та будьте здорові!