Коли ми чуємо про сказ, найчастіше уявляємо агресивну тварину, яка кидається на людей, кусається та поводиться неконтрольовано.

Але насправді сказ не завжди проявляється агресією.

Захворювання може мати різні клінічні прояви, зокрема й так звану тиху (паралітичну) форму, за якої виражена агресія може бути відсутня.

На які зміни в поведінці варто звернути увагу?

• Незвична лагідність — тварина, яка раніше уникала людей, раптом починає шукати контакту.

• Млявість — тварина стає малорухливою, втрачає інтерес до звичних занять.

• Зміна апетиту — відмова від їжі або труднощі з ковтанням.

• Порушення координації — хитка хода, слабкість кінцівок, поступовий розвиток паралічу.

• Надмірне слиновиділення, труднощі з ковтанням або незвичні звуки.

Важливо розуміти: жодна із цих ознак окремо не підтверджує сказ. Подібні симптоми можуть виникати й за інших захворювань.

Якщо тварина раптово змінила поведінку, особливо після можливого контакту з дикою або невідомою твариною, не намагайтеся самостійно її оглядати чи лікувати. Уникайте контакту зі слиною та зверніться до ветеринарного фахівця.

Якщо людину вкусила чи подряпала тварина або її слина потрапила на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, необхідно негайно промити місце контакту водою з милом і терміново звернутися по медичну допомогу.

Пам’ятайте: відсутність агресії не означає відсутності небезпеки.

Своєчасна вакцинація домашніх тварин залишається основним способом профілактики сказу.