З вантажами, ручною поклажею, багажем, що перетинають кордон, є ймовірність завезення на територію України  нові види шкідливих організмів. Одним з таких організмів, який може потрапити до нас, є китайський вусач (Anoplophora chinensis). Регульований шкідливий організм, внесений до переліку А-1, як відсутній на території України.

Природним ареалом шкідника є Китай, Японія, Корея, звідки поширився в інші країни Південно-Східної Азії, США та Європи. Але він також є на Тайвані, Філіппінах, Індонезії, Малайзії, М’янмі та В’єтнамі. Може розповсюджуватися найімовірніше у вигляді яєць, личинок або лялечок у посадковому матеріалі або мініатюрних рослинах (бонсай або пенджинг (карликові сади)), та в деревині, наприклад, в пакувальних матеріалах чи піддонах виготовлених із заражених дерев.

Цей шкідник вважається одним з найбільш руйнівних шкідників фруктових дерев, особливо цитрусових у Китаї, де економічні втрати можуть бути суттєвими. При огляді цитрусових садів в шести регіонах Японії було виявлено, що 66% дерев мають льотні діри. Дерева ослаблені личинкової атакою вразливі до хвороб. Серйозне зараження викликає розпад дерев і зниження врожайності фруктів в садах. Пошкодження молодих дерев є найбільш серйозним. Дорослі жуки їдять молоде листя, гілки та кору дерев.

Основні його рослини-живителі – яблуня (Malus spp.), тополя (Populus spp.), верба (Salix spp.), клен (Acer spp.), вільха (Alnus spp.), береза (Betula spp.), каштан (Castanea spp.), бук (Fagus spp.), ясен (Fraxsinus spp.), горіх (Juglans spp.), груша (Pyrus spp.), дуб (Quercus spp.), малина (Rubus spp.) та багато інших дерев та чагарників різного віку. Також становить велику загрозу для цитрусових (Citrus spp.) садів, тому його ще можуть називати цитрусовий довгастий жук.

Основними ознаками присутності шкідника є наявність під корою дерев ходів личинок (тунелей) та на корі вихідних отворів імаго. Круглі льотні отвори приблизно 10-20 мм діаметром розташовані, як правило, на висоті близько 25 см вище місця яйцекладки.

Самка використовує свої мандибули (верхні щелепи) для розрізання Т-образної щілини в корі стовбура дерева поблизу рівня землі або на відкритому корені, в якому потрібно покласти яйце. Відкладає близько 70 яєць. Личинки, що відродились 1 –3 тижні живляться під корою в соковитій частині флоеми, а згодом заглиблюються в деревину нижньої частини стовбуру та коренів. Залялькування відбувається  ближче до поверхні  в личинкових колисках. Через 1-2 тижні з льотних отворів виходять дорослі комахи. Зимують  у фазі личинки.

Імаго 21-37 мм чорний блискучий на надкрилах по 10-12 білих крапок різного розміру. Антени (вуса) приблизно вдвічі довші за тіло. Личинка безнога до 45 мм завдовжки, біло-жовтого кольору, голова коричнева.

При обстеженні дерева повинні бути оглянуті біля основи стовбурів і будь -яких відкритих коренів для виявлення ознак личинкових тунелів. Необхідно звертати увагу на просідання або розтріскування кори на стовбурі.та купи тирси (результат живлення личинки), що накопичуються біля основи атакованого дерева.

З метою виявлення і моніторингу регульованих шкідливих організмів, проводяться обстеження лісових насаджень та садів за допомогою феромонних пасток. Феромонна пастка – це бар`єрна пастка з диспенсером синтетичного феромону, що приваблює і відловлює комах. Вона є цілком безпечною, для людей та навколишнього середовища і застосовується для визначення поширення та динаміки чисельності того чи іншого шкідника. Хімічна принада є синтетичним аналогом природного феромону самок. Синтетичний феромон – надзвичайно летка сполука, яка повністю випаровується з принади за 30-40 днів. Такий метод обстеження дозволяє виявляти регульовані шкідливі організми та проводити фітосанітарний моніторинг інших шкідників, а також це екологічний спосіб контролю сільськогосподарських угідь, садів та лісів.

При імпорті особливу увагу необхідно приділяти деревині та дерев’яному пакувальному матеріалу, який надходить з КНР.