Хвороби кукурудзи здатні завдати істотної шкоди врожаю і погіршити посівні якості насіння. Найнебезпечніші серед них – летюча і пухирчаста сажки.  Сажка – це грибкове захворювання кукурудзи, яке може значно знизити урожайність.

Летюча сажка (збудник – Sphacelothecareiliana (Kuhn) G.P. Clinton)
В Україні летюча сажка поширена значно менше, ніж пухирчаста, зустрічається переважно в регіонах з достатнім зволоженням. Недобір урожаю зерна при сильному розвитку хвороби може становити 15-20% внаслідок ураження качанів, а також через приховані втрати, що пов’язані із загибеллю окремих паростків, низькорослістю рослин і недорозвиненістю качанів.

Спори проростають одночасно з проростанням насіння, уражуючи молоді тканини паростка до виходу його на поверхню ґрунту. Оптимальна для проростання спор температура повітря +25 – +30°С. Розвиткові летючої сажки сприяє підвищена температура ґрунту і помірна вологість його в період проростання зерна і появи сходів кукурудзи. Масове ураження летючою сажкою спостерігається за умов пізніх строків сівби, теплої весни, підвищеної температури і помірної вологості ґрунту в період проростання зерна, жаркого літа, і особливо – при порушенні сівозмін внаслідок накопичення інфекції в ґрунті.

Серед заходів захисту наступні:
-дотримання оптимальних сівозмін та строків сівби;
-якісне і своєчасне протруювання насіння дозволеними пестицидами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»; -найбільш ефективним профілактичним заходом захисту від цієї хвороби є впровадження у виробництво стійких гібридів і сортів.

Пухирчаста сажка (збудник –Ustilagozeae (Beckm.) Unger).
Найсприятливішими для розвитку пухирчастої сажки є висока температура і періодичні посухи: в роки, коли в період вегетації дощі випадають нерівномірно, пухирчастої сажки буває дуже багато. Систематичне достатнє зволоження, як і тривалі посухи – несприятливі для розвитку хвороби. Поширенню пухирчастої сажки сприяють також пошкодження рослин бавовниковою совкою, шведською мухою, стебловим кукурудзяним метеликом та іншими комахами, механічне травмування при обробці ґрунту.

Щодо токсичності пухирчастої сажки, то вважається, що жовна зі сформованою споровою масою такі ж отруйні, як і ріжки злаків. Тому рослини з пухирями сажки не слід використовувати для годівлі тварин, ні у свіжому вигляді, ні у вигляді силосу.

Заходи захисту.
Найбільш економічно ефективним методом боротьби з пухирчастою сажкою є створення і використання у виробництві стійких гібридів кукурудзи. Важлива роль належить також агротехнічним прийомам:
-сівба гібридним насінням I покоління та добір здорового насіннєвого матеріалу; -оптимальні строки сівби; -протруювання насіння; -просторова ізоляція, в сівозміні кукурудза на насіння не повинна перевищувати 25-30% площі; -очищення поля від післязбиральних решток і осіння оранка.