(Erwinia amylovora)

Географічно Київщина має гарні умови для ведення сільського господарства, помірно континентальний м’який клімат з достатнім зволоженням. Тривалість безморозного періоду до 165 днів, що дає можливість розвивати садівництво. Для відродження галузі виникає необхідність в насадженні нових садів, закупівлі саджанців плодових дерев. Для контролю якості і захисту майбутніх садів від шкідливих організмів господарствам необхідно співпрацювати з фітосанітарною службою України. Існує список А2-карантинні організми, поширені на території України. До нього занесено Бактеріальний опік плодових.

Найбільшої шкоди збудник завдає рослинам родини розоцвітих. Основні господарі – груші, яблуні, айва, слива, абрикос, персик, вишня. Поширена в Європі, Азії, Америці.

Внаслідок швидкого поширення хвороби шкодочинність збудника є значною, в садах може уражуватись 20-50% насаджень, з яких 10-20% гинуть.

Типовими ознаками хвороби є обпалений вигляд квіток та листків на уражених гілках (засихають та залишаються висіти на гілках), виділення білого бактеріального ексудату, муміфікація плодів, утворення гачкоподібного згину молодих пагонів.

Збудником E. amylovora є бактерія, яка має вигляд рухомих перитриальних паличок, що не утворюють ні спор, ні капсул. Для розвитку хвороби оптимальна температура 22-25 С та вологість 70%

Збудник зимує виключно в інфікованій рослині-господарі. Виразки, що перезимували, є основним джерелом ураження квітів навесні. При вологій погоді в зоні некрозів утворюється ексудат, який містить велику кількість бактерій, які передаються від рослини до рослини комахами, антропогенно, повітряними масами, водою. Бактерії проникають у рослини через квітки, рани, тріщини, продихи. З розвитком хвороби бактерії поширюються по корі, гілках і стовбурі ,уражуючи все дерево, що приводить до його загибелі..

На великі відстані бактеріальний опік переноситься з рослинами-господарями, садивним матеріалом та прищепами. Переносниками хвороби можуть бути птахи, які переносять збудник з країни в країну під час сезоних перельотів. Ураження рослин посилюється через порушення правил дезинфекції  і недбалості при обрізанні, щеплені.

Для обмеження чисельності хвороби пропонують  інтегровану програму хімічних заходів у поєднанні з поліпшенням санітарного стану садів: підрізання, викорчовування, підживлення дерев, використання стійких сортів.

Єдиним надійним методом запобігання або уповільнення швидкості розповсюдження  бактеріального опіку у незаражених районах є накладання суворих фітосанітарних заходів на рослини-господарі і контроль за садами та розсадниками.

Забороняється завезення садивного матеріалу із заражених зон розповсюдження захворювання. Обов’язковий карантинний огляд та лабораторна експертиза завезеного садивного матеріалу. Обстеження насаджень в період вегетації для вчасного виявлення хвороби ( період цвітіння та достигання плодів). При виявлені опіку плодових негайне знищення уражених дерев. Для профілактики – обприскування мідьумісними препаратами.