(Puccinia horiana Henn)

Біла іржа хризантем є карантинним видом захворювання та вважається дуже шкідливим. Гриб має високий потенціал адаптації та здатності для існування в нових умовах, хвороба швидко поширюється в різні регіони світу.

Основним живителем є хризантема. Особливо уражуються сорти, які культивуються садівниками та широко вирощуються в теплицях.

Puccinia horiana P.Hennings карантинна хвороба внесена до Переліку регульованих шкідливих організмів за списком А1 як відсутня на території України.

Збудник хвороби зазвичай передається з зараженими живцями і рослинами хризантем, включаючи зрізані квіти. Також гриб може поширюватись природним способом переноситься вітром, птахами, комахами, також може розповсюджуватись з агротехнічними знаряддями.

Розповсюдження: Європа (Франція, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Росія та інші); Азія (Китай, Японія, Малайзія); Африка (Туніс, Марокко, ПАР); Північна та Південна Америка (США, Мексика, Аргентина та інші); Австралія і Океанія.

В Україні вперше виявлена біла іржа хризантем в господарстві Біляївського району Одеської області в 2010 р. Були вжиті карантинні заходи і вогнище було знищене.

Хвороба, в основному, уражує листки рослин рідше стебла і квіти. Проявляється у вигляді невеликих блідо-жовтих плям як на верхній, так і на нижній стороні листків має плями від рожево-світло-коричневого до білого забарвлення, діаметром 2-4 мм. З часом плями збільшуються і стають яскраво-жовтими а їх центр- коричневим. Уражені листки часто закручуються донизу. Дуже уражені листки передчасно відмирають, а рослини мають вигляд обпалених.

Захворювання ідентифікується в період вегетації хризантем. Для виявлення хвороби проводять візуальний огляд рослин, а для ідентифікації збудника вдаються до мікроскопічного і біологічного методу.

Фітосанітарні заходи включають заборону ввезення ураженого садивного матеріалу, так як симптоми можуть проявитися на суцвіттях при транспортуванні: система контролю включає візуальне обстеження зрізаних квітів та обстеження місць виробництва культури.

Карантинні заходи спрямовані на запобігання проникнення і розповсюдження хвороби – це фітосанітарний огляд, лабораторна експертиза, вилучення і знищення зараженого рослинного матеріалу.

У разі виявлення хвороби в місці виробництва в господарстві запроваджується карантинний режим і проводять заходи щодо локалізації та ліквідації вогнища: забороняють заготівлю та реалізацію живців хризантем, уражені рослини видаляють і знищують.

З агротехнічних заходів найбільшу значимість мають: знезараження ґрунту і посадкового матеріалу, знищення рослинних залишків, регулювання поливів і вентиляції теплиць, уникнення загущеності рослин. Найбільш надійним способом запобігання поширенню хвороби є вирощування стійких сортів хризантем.