🔺Золотиста цистоутворююча картопляна нематода є обмежено поширеним карантинним організмом, який спричиняє хворобу глободероз картоплі. Вузькоспеціалізований вид, який паразитує на коренях картоплі та інших пасльонових.

🌱Розвиток картопляної нематоди відбувається в коренях рослини-господаря. Після сходів картоплі затримується ріст. Хворі рослини утворюють чисельні слабкі стебла, які передчасно жовтіють. Хлороз починається з нижніх листків і поступово охоплює весь кущ. При сильному ураженні розвивається маса додаткових корінців („бородатість”). Бульб утворюється мало, вони дрібні, а іноді і зовсім відсутні. В грунті зберігається в стадії цисти 10-12 років, а в окремих випадках до 20 років. Найбільшу шкоду паразит наносить на присадибних ділянках при відсутності сівозміні.

Сильно уражені рослини утворюють малі бульби в невеликій кількості. У ґрунті, в якому є багато цист картопляної нематоди, врожай картоплі різко знижується, а інколи і зовсім відсутній. Вважається, що за присутності в 1 грамі ґрунту лише 20 яєць втрачається до 2 тон картоплі з гектару.

Розповсюдження хвороби відбувається через заражений грунт, із садивним матеріалом, сільгоспінвентарем, транспортними засобами, до яких прилипли частинки ґрунту, взуттям людини.

⚠️Небезпечність глободерозу полягає в тому, що жоден з агротехнічних, біологічних, агрохімічних заходів не дають результатів в короткий термін (1-3 роки). Це пов’язано з особливостями розвитку даного патогена.

Заходи боротьби:
– використання нематодостійких сортів;
– дотримання сівозміни (повернення не раніше ніж через чотири роки);
– після картоплі висаджувати на ділянці бобові, зернові, технічні культури, багаторічні трави;
– знищення бур’янів та рослинних решток, внесення навесні у ґрунт органіки;
– насіннєві бульби перед посадкою слід мити щіткою у проточній воді, щоб не заносити цист із частинками зараженого ґрунту