У зв’язку з проблемою охорони навколишнього середовища від забруднення, в Україні розроблена інтегрована система захисту рослин, яка забезпечує збереження природних регуляторів чисельності шкідників.

До основних біологічних засобів регулювання чисельності шкідників сільськогосподарських рослин належать бактерії і віруси, що є збудниками хвороб комах: ентомофаги, хижі кліщі й птахи. Основна перевага біологічного методу полягає у зменшенні забруднення навколишнього середовища і продуктів харчування засобами захисту рослин у безпеці для людини, рослин і корисних організмів.

Якщо під впливом господарської діяльності людини (деяких прийомів агротехніки, застосування пестицидів) знизиться стримуюча роль біотичних факторів, а стан абіотичних факторів виявиться сприятливим, відбудеться різке збільшення чисельності особин шкідників. У зв’язку з цим потрібно знати механізми, які регулюють чисельність шкідників у плодових насадженнях і сприяти відновленню внутрішньореального переселення.

Спосіб внутрішньореального розселення полягає у масовому переселенні ефективних ентомофагів із старих згасаючих вогнищ шкідників у нові, де відсутні ці ентомофаги. Сезонна колонізація включає штучне розведення і щорічний масовий випуск ентомофагів у сад. Він потрібен тоді коли місцеві ентомофаги знищено пестицидами.

Прикладом методу сезонної колонізації є використання трихограми. Серед біологічних засобів, впроваджених у виробництво, трихограма займає перше місце.

Також розповсюдженими ентомофагами наших широт являються Сонечка, Шкіроїди, Щипавки, Клопи та інші.

Для запобігання розмноження шкідників дієвим методом являється управління динамікою чисельності хижих кліщів. У плодових насадженнях України найшкідливішими є глодовий, звичайний павутинний, червоний яблуневий й бурий плодові кліщі. Одним з основних біотичних факторів, який регулює чисельність кліщів, є хижі кліщі родини фітосеїд.  Оптимальні умови для масового розмноження хижих кліщів у саду створюються у другій половині літа. У серпні на ці дерева накладають ловильні пояси. На початку березня пояси знімають, кладуть їх у поліетиленові мішки і заносять у приміщення, де підтримують температуру повітря 21-23 С. За короткий період 15-18 днів хижі кліщі з’їдають рослиноїдних. Після цього пояси вивішують на дерева де було багато звичайного павутинного кліща і хижі кліщі знищують звичайних кліщів ще до їх пробудження.

Одночасно з ентомофагами у боротьбі з шкідниками використовують біологічні препарати.

Механічна боротьба із шкідниками включає в себе  збирання і закопування уражені плодовою гниллю плоди, відразу після збирання врожаю. Видалення яйцекладки шовкопряда й відмерлу кору з штамбів та товстих гілок.

Для зменшення розповсюдження грибкових захворювань восени та навесні згрібають і компостують опале листя – джерело первинного зараження плодових паршею, плямистостями.

Для захисту кори від морозів і сонячних опіків обмазують штамби і основи скелетних гілок 20 відсотковим вапняним молоком (2 кг гашеного вапна на 9 л води та 1 л молока або сироватки).

Для знищення шкідників, пізньою осінню а саме в листопаді, перекопують приштамбові круги, знімають з дерев і знищують зимові гнізда білана жилкуватого, золотогуза, а також сухі плоди, зрізають тонкі гілки з яйцекладками кільчастого шовкопряда і зберігають у банках до виплодження ентомофагів, яких розселяють у нові вогнища шкідника.

До початку сокоруху вирізають сухі пошкоджені червицею, короїдами й уражені чорним раком, борошнистою росою, розетковістю, гілки яблуні й груші, уражені моніліальним та бактеріальним опіками і дірчастою плямистістю гілки вишні, абрикоси й персика. Тріщини на гілках зачищають до здорової деревини і замазують сумішшю глини із свіжим коров’яком в пропорції 1:1.

Навесні з появою перших жуків коли температура досягне 8-10 С, на штамби дерев накладають клейові пояси. Під час набубнявіння бруньок струшують з дерев шкідників. Роблять це рано вранці при температурі, нижчій 10С.

Перед початком масового льоту ентомофагів (до квітіння) обприскують настоєм 200г порошку з квіток аптечної ромашки, траву  настоюють у 10 л води протягом 10 год, потім проціджують і відразу обприскують. У боротьбі з попелицями регулярно вирізають прикореневу поросль, жирові пагони (вовчки) на яких розвиваються багато видів попилиць.

Для додаткового живлення корисних комах висівають та висаджують медоноси. Ділянки з медоносами, які приваблюють і сприяють концентрації ентомофагів не обробляють хімічними засобами. Найпоширеніші медоноси нашої країни являється Акація біла, Іван чай, Арегатум, айстра, айва, абрикос

Бактерії й віруси, які є ентомопатогенною основою бактеріальних та вірусних препаратів для теплокровних організмів малотоксичні. Проте не зважаючи на нешкідливість біопрепаратів для навколишнього середовища, особи які беруть участь в обробках рослин бактеріальними й вірусними препаратами, повинні дотримуватись певних правил особистої гігієни і користуватися індивідуальними засобами захисту органів дихання, зору й шкіри. Обприскувати потрібно ввечері в тиху безвітряну погоду. При подрібненні або розмеленні рослин слід користуватися респіратором або складеною вдвоє марлею з прошарками вати. Очі захищають захисними окулярами. Не можна виготовляти і зберігати відвари і настої з рослин у приміщеннях, оскільки продукти випаровування їх можуть викликати отруєння.

Головне управління

Держпродспоживслужби

в Київській області