Щороку, навесні, в період масових обробок полів реєструються випадки отруєння бджіл отрутохімікатами. В боротьбі проти шкідників зростає асортимент застосування засобів захисту рослин, щоб запобігти отруєнню бджіл, необхідно використовувати малотоксичні для них препарати та правильно вибирати час і період обробки поля.

Важлива умова профілактики отруєнь бджіл – правильно обраний час обробки. Комахи працюють тільки в світлий час доби – з 6.00 до 18.00, причому тільки в ясну сонячну погоду. Тому, проведення обробок посівів у вечірній час дозволяють уникнути контакту бджіл з краплями розпорошеного розчину препарату і з щойно обробленою поверхнею. Також безпечні обробки малотоксичними препаратами в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли в більшості залишаються в вуликах.

Усі пестициди по впливу на бджіл відносять до трьох класів небезпеки:

1. Високонебезпечні.
2. Середньонебезпечні.
3. Малонебезпечні.

При роботі з препаратами кожної групи існують різні екологічні регламенти застосування. Найбільш істотні відмінності за розмірами захисної зони для бджіл і тривалості обмеження їх льоту.

1 клас:

– захисна зона для бджіл – 4-5 км;

– обмеження льоту бджіл – 4- 6 діб.

2 клас:

– захисна зона для бджіл 3-4 км;

обмеження льоту бджіл 2-3 доби

3 клас:

– захисна зона для бджіл 2-3 км;

– обмеження льоту бджіл 3-24 години.

Інсектициди, які використовуються в сільському господарстві, є представниками однієї з трьох груп: ФОС (фосфорорганічні), піретроїди, неонікотиноїди. Або комбінацією діючих речовин з різних груп, як наприклад ціпермерін + хлорпирифос, або лямбда-цілогатрін + імідаклоприд.

Найбільш «древніми» є фосфорорганічні пестициди, які почали використовуватися ще з середини минулого століття. Більшість ФОС високотоксичні для бджіл. Особливо небезпечні діючі речовини (далі – д.р.) з високою активністю газової фази – диазинон і хлорпирифос.  Нагадуюємо що застосування цих діючих речовин у Європі заборонено.  Перший клас небезпеки для бджіл.

Представники фосфороганічних інсектицидів (2 клас небезпеки), наприклад з д.р. фозалон, застосовують в період до і після цвітіння рослин. Застосування ФОС інсектицидів через високі (порядка1-2 л / га) норм застосування та тривалого періоду напіврозпаду діючих речовин небажано в період бутонізації – цвітіння с / г культур.

Піретроїди (2-3 клас небезпеки) мають виражені реппелентні (відлякуючи) властивості, завдяки чому бджоли уникають оброблених ділянок.

При контакті з піретроїдом бджоли починають енергійно чистити свої хоботки і вусики. Стресовий стан змушує їх повернутися у вулик і оберігає від набору смертельної дози. Аналогічний результат спостерігається при паралічі бджіл: втративши здатність літати, вони залишаються в сім’ї, в той час як бджоли, які не піддалися інтоксикації, продовжують роботу в полі.

Максимальна токсична дія піретроїдів на медоносних бджіл відзначається при 25^о С, а на більшість комах-фітофагів – при 20^о С і нижче. Тому при обробці квітучих рослин піретроїдами у відносно прохолодну погоду (12-15^о С) ризики для бджіл значно менше, ніж для шкідливих комах.

Піретроїди також характеризуються за токсичністю для бджіл від високотоксичних (циперметрин, перметрин) до нетоксичних (флювалінат).  Високотоксичний бетаціфлутрін протягом тижня приводив до загибелі 70% бджіл, які контактували з обробленими поверхнями.

Високотоксичний циперметрин діє на бджіл швидко (протягом 2 діб), але недовго. Препарати на основі циперметрину мають репеллентну дію і небезпечні для бджіл тільки в момент обробки.

Неонікотиноїди – відносно новий клас інсектицидів. Саме неоднозначна оцінка токсичності препаратів цього класу на бджіл породила масу наукових суперечок .

Серед них- «Неонікотиноїди становлять небезпеку для медоносної бджоли в разі потрапляння інсектициду на покриви комах при застосуванні препарату. «Тривалість токсичної дії імідаклоприду і тіаметоксамом для медоносної бджоли на рослинах становила не більше однієї доби в разі застосування інсектицидів у вечірні години і не більше двох діб при використанні їх в ранні ранкові години»

Таким чином, нешкідливим для бджіл препарат може бути за умови обробок у вечірній час та ізоляції бджолосімей як мінімум на 1 добу.

Рекомендації при роботі з пестицидами для захисту бджіл:

1. Оскільки найбільшу небезпеку для медоносної бджоли оброблені піретроїдами і неонікотиноїдами рослини представляють в першу добу після обприскування, доцільно проводити внесення препаратів у вечірні години. При цьому вдається уникнути контакту бджіл з розпиляним робочим розчином і зменшити залишкову токсичність оброблених рослин за рахунок поглинання системних д.р. і розпаду контактних д.в.с в нічний час.
2. При використанні препаратів на основі імідаклоприду і для захисту квітучих с/г культур необхідно тимчасово ізолювати бджолосім’ї від оброблених рослин. Рекомендується ізоляція не менше ніж 1 добу при використанні інсектицидів у вечірні години і 2 доби – при застосуванні препаратів в ранні ранкові години.
3. Препарати, що містять комбінацію високотоксичного для бджіл піретроїду циперметрину з високотоксичним контактно-кишковим ФОС хлорпірифос, не рекомендується для обробки культурних рослин в фазу бутонізації – кінець цвітіння. Безпечний інтервал між обробкою подібною комбінацією діючих речовин і безпечною роботою бджіл становить мінімум 5 діб.
4. Препарати групи альфа-циперметрин можуть застосовуватися в рекомендованих дозах самостійно або в комбінації з імідаклопридом без шкоди для бджіл за умови проведення обробок у вечірній час та ізоляції бджолосімей від оброблених площ мінімум на 1 добу.
5. Важливим фактором збереження бджолосімей є знищення бур’янів, котрі приваблюють бджіл (осоти, кульбаби і т.д.) в посівах зернових колосових культур і кукурудзи. Боротьба з трипсами, п’явицями, клопом-шкідливою черепашкою і гусеницями совок на полях, де відсутні квітучі бур’яни родини складноцвітих, не призводить до загибелі бджіл навіть при використанні високотоксичних ФОС (хлорпірифос, диметоат).
6. Використовувати нетоксичні або слаботоксичні для медоносної бджоли інсектициди, такі як Моспілан ВП, Біская 240 OD, м.д., Маврік, ЕВ., Каліпсо 480SC, Омайт 570,в.е., Кораген 20, КС та інші.
7. Обмежувати застосування мікрокапсульованих препаративних форм (мк.с.- мікрокапсульована суспензія, мк.е. – мікрокапсульована емульсія), бо бувають випадки, коли бджоли збирають капсули і відносять їх до вуликів, де препарат, поступово виділяючи діючу речовину, отруює всю бджолину сім’ю.
8. Суворо дотримуватися регламентів застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. При використанні високотоксичних для бджіл піретроїдних інсектицидів паралельно застосовувати репеленти, що забезпечать збереження життя робочих бджіл на період токсичної дії інсектициду.

Взаємоповага бджолярів і сільгоспвиробників є запорукою збереження тваринного та рослинного світу