Японський жук входить до Переліку регульованих шкідливих організмів, відсутніх на території нашої країни (А1).

Географічне поширення. Шкідник походить з Північно-Східної Азії, де він є місцевим шкідником у північній частині Китаю, Японії.  В Європі розповсюджений в Португалії (Азовські острови), в Північній Америці – Канада, США.

Рослини-живителі, шкодочинність. P. japonica пошкоджує близько 295 видів рослин. 106 з них шкідник завдає суттєвих економічних збитків. Харчові уподобання жуків впродовж року змінюються, але вони віддають перевагу кормовим рослинам родів: клен (Acer), каштан (Castanea), береза (Betula), горіх (Juglanc), яблуня (Malus), платан (Platanus), тополя (Populus), слива (Prunus), троянда, шипшина (Rosa), ожина (Rubus), верба (Salix), липа (Tilia), в’яз (Ulmus), виноград (Vitis). З польових культур пошкоджує пшеницю, кукурудзу, ячмінь, сою, конюшину та ін.

Жуки пошкоджують листя, квіти, плоди різноманітних плодових дерев, качани кукурудзи. Личинки пошкоджують кореневу систему більшості трав’янистих

рослин, в тому числі колосових, зернових, злакових і бобових трав. В США P. japonica щорічно завдає збитків на десятки мільйонів доларів.

Біологія. Японський жук зимує у фазі личинки 2-го і 3-го віків в ґрунті, на глибині 20-40 см. У квітні личинки піднімаються до поверхні ґрунту і починають живитись корінням рослин. У червні – на початку липня вони утворюють колисочки в яких заляльковуються.  Літ жуків починається в кінці липня і триває до середини вересня. Весь цей час жуки живляться листям, квітами, зав’яззю рослин і відкладають яйця. Тривалість життя імаго 30-45 днів.

Морфологія.  Імаго завдовжки 7-10 мм, завширшки 4,4-6 мм. Самка крупніша за самця. Жук овальної форми, помірно випуклий, яскраво-зеленого кольору з металевим блиском, середина надкрил мідно-коричневого кольору. Надкрила вкривають черевце залишаючи видимими по 5 плям з кожного боку і 2 плям на пігідії, утворені білими волосками. Ноги темні, мідно-зелені.

Ознаки пошкодження. Жуки скелетують листя, виїдаючи тканину між жилками, внаслідок чого листки темнішають і опадають. На пелюстках квітів жуки виїдають отвори неправильної форми. Пошкодження кукурудзи проявляється в утворенні недорозвинених і деформованих зерен. Личинки завдають шкоди живлячись коренями рослин і симптоми, які при цьому виникають не є специфічними.

Способи поширення. Жуки можуть поширюватись з плодами, зрізаними квітами, транспортними засобами. Личинки – з укоріненими рослинами і ґрунтом. В середині вогнища шкідник розповсюджується активними перельотами імаго.

Фітосанітарні заходи. Забороняється завезення в Україну та транзитні перевезення ґрунту, живих укорінених рослин та їхніх підземних частин (коренів, бульб, цибулин, кореневищ) заселених японським жуком. При карантинному інспектуванні необхідно приділяти особливу увагу всій рослинній продукції, тарі і транспортним засобам, які надходять з країн поширення шкідника.

Для попередження завезення личинок необхідно, щоб саджанці були висаджені в неорганічний субстрат, або їхнє коріння було очищене від ґрунту і утримувались в умовах, які виключають повторне заселення.