Захворювання тварин на ящур реєструється у багатьох країнах світу. Останні десятиліття Європа вважалася вільною від цієї хвороби, а в Україні останній випадок ящуру був зареєстрований в 1988 році.

Однак наразі в Європі склалася напружена епізоотична ситуація щодо ящуру, зокрема дане захворювання в 2025 році вже зареєстровано в трьох країнах. Спочатку в Німеччині, а тепер вже в Угорщині та Словаччині.

Збудник ящуру вже впритул наблизився до кордонів нашої країни і всі ми маємо не спостерігати, а діяти, щоб унеможливити потрапляння цього захворювання до України.

Ящур – це гостра і, найголовніше, висококонтагіозна (високозаразлива) хвороба парнокопитних жуйних тварин, свиней. Найчастіше хворіє велика й дрібна рогата худоба.

УВАГА!

На ящур може хворіти й людина. Люди можуть заразитися при споживанні необеззараженого молока від хворих тварин, а також у разі порушення правил особистої гігієни під час їх обслуговування та лікування. Зараження відбувається через слизові оболонки та ушкоджену шкіру.

Ящур завдає значних економічних збитків, що складаються з високої летальності молодняку, зниження молочної продуктивності перехворілих корів, величезних витрат на проведення суворих карантинних та ветеринарно-санітарних заходів.

Клінічний прояв: зниження апетиту, короткочасна лихоманка, афти (міхурці) і ерозійні ураження на слизовій оболонці ротової порожнини (крім овець) та язика, а також на безшерстних ділянках шкіри (вінчик, міжратицева щілина, вим’я). Поява афт супроводжується сильною слинотечою, спрагою та труднощами під час приймання корму і жуйки – виникає характерне «прицмокування». У молодих тварин вражається міокард та скелетні м’язи. У новонародженого молодняку ящур перебігає у гострій формі з подальшою загибеллю тварин, без утворення афт.

Виникає зниження надоїв молока (іноді до 75 %), яке довго спостерігається навіть після одужання тварин.

Як розповсюджується збудник: в ролі переносника виступають будь-які тварини, птахи і навіть комахи.

КРОКИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ!

Власники господарств будь-яких форм власності зобов’язані дотримуватись:

1. обмеження доступу на тваринницькі ферми сторонніх осіб, обов’язкової наявності санпропускників, дезбар’єрів, огородження (закритий режим роботи);
   
2.  охоронно-обмежувальних заходів при перевезеннях (переміщеннях) тварин, продукції тваринного та рослинного походження, а також контролю за формуванням ферм, стад, отар тощо;
   
3. обов’язкового профілактичного карантинування тварин, які надходять в господарство, а також контролю за станом здоров’я тварин на усіх етапах їх утримання;
   
4. регулярного очищення й дезінфекції приміщень, інвентарю, територій;
5. забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом, взуттям і предметами особистої гігієни.

ВАЖЛИВО!

При ознаках захворювання чи змінах у поведінці тварин або у випадку їх загибелі необхідно невідкладно сповіщати лікарів ветеринарної медицини державної установи або територіальний орган Держпродспоживслужби у відповідних районах області.

Користувачам мисливських угідь всіх форм власності, у разі виявлення трупів диких парнокопитних тварин також повідомляти зазначені державні установи.