Збудником фомозу соняшника є Leptosphaeria lindquistii Frezzi. Основним джерелом захворювання виступають рослинні залишки. Розвиток патогена відзначається при підвищеній вологості та показників температурного режиму в межах +20 – 25.

Хвороба проявляється на соняшнику, починаючи з фази 6-8 справжніх листків. Верхні листки нижнього ярусу вкриваються темно-коричневими плямами з жовтою оболонкою. Згодом такі ж плями покривають листки верхнього ярусу. Плями розвиваються і покривають майже всю пластинку листка, пізніше поширюючись на черешки. Уражені листки в’януть, висихають, але не опадають. На початку цвітіння плями стають синьо-чорними з металевим блиском, що пов’язано з утворенням великої кількості чорних крапок під верхнім шаром епідермісу.

При зараженні ознаки хвороби з’являються на зовнішній стороні кошика у вигляді великих коричневих плям. Згодом тканина твердне. Квіти в пошкоджених ділянках стають коричневими і висихають. На ранніх стадіях хвороби насіння не утворюється, а на пізніх стадіях насіння стає коричневим і слабким.

Фомоз соняшника є серйозною загрозою для врожаю, оскільки може призвести до погіршення якості продукції та посівних властивостей. Це захворювання зустрічається повсюдно, проте втрати, до яких воно призводить (недобір становить 25%), часто недооцінюють. Причиною цього є складність у виокремленні фомозу з низки інших, схожих за симптомами прояву плямистостей листя, а також досить пізні ознаки ураження на стеблі й недооцінення їхнього впливу на врожайність.

Як правило, симптоми ураження стебла фомозом ми спостерігаємо в нижній його частині, що свідчить про початок розвитку хвороби ще на ранніх етапах вегетації.

Лікування фомозу соняшника слід розпочинати одразу після виявлення перших симптомів хвороби. Для профілактики та боротьби з хворобою рекомендовано використовувати комплекс хімічних та біологічних фунгіцидів, а також дотримуватися агротехнічних заходів. Ці заходи допоможуть зберегти врожай та мінімізувати вплив хвороби.