• In English
  • Небезпечна патогенна бактерія для плодових та декоративних рослин XYLELLA FASTIDIOSA WELLS ET AL (хвороба Пірса)
    , опубліковано 17 Квітня 2026 року о 13:13

    Xylella fastidiosa поширена в південній Італії. Азія: Тайвань. Північна Америка: Канада, Мексика, США. Південна Америка: Аргентина, Бразилія, Коста-Ріка, Парагвай, Венесуела.
    Вражає більше 350 видів рослин, серед них: абрикос, алича, слива, вишня, черешня, персик, мигдаль, грецький горіх, виноград, чорниця, червона та біла шовковиця, дуб, платан, пекан, авокадо, оливкове дерево та багато інших. Головною рослиною-господарем є виноград.

    Хвороба Пірса найбільше  розповсюджена в південних регіонах, і майже не зустрічається ближче до півночі. Це говорить про те, що бактерія не виживає  при низьких зимових температурах ( критичними для бактерії Xylella fastidiosa є температури на рівні -12-13°С протягом декількох днів)

    Ознаки ураження:
    першими симптомами Бактеріозу є раптове всихання великої частини листової пластинки. На більш пізніх стадіях хвороби може спостерігатися сильне пожовтіння, висихання і опадання листя. Може спостерігатися карликовість пагонів і затримка росту стебел, а також зневоднення грон винограду.

    Плями неправильної форми коричневого і зеленого кольору можуть з’являтися на пагонах. Рослини можуть відставати в рості, стають чахлими, що може привести до загибелі рослини.

    Персик:
    Гілки на хворих деревах мають короткі міжвузля і посилення бічного розгалуження. Бічні гілки ростуть горизонтально або звисають. Утворення плодів дуже порушене, вони дрібні і мають ранні терміни дозрівання.

    До ознак ураження також відносять листові опіки сливи, груші, оливи та інших деревних культур. Відмирання пагонів і гілок, хлороз.

    Хвороба Пірса,надзвичайно шкодочинна і небезпечна як для фермерських господарств, які вирощують плодові, ягідні культури, так і для невеличких присадибних ділянок. Розповсюдження інфекції відбувається із зараженим садивним матеріалом: саджанцями, живцями та щеплювальним матеріалом, який завозиться на територію України. Потенційні втрати врожаю на уражених кущах винограду можуть сягати 50—80%.

    При ввезені імпортних вантажів в Україну,фітосанітарним інспектором проводиться зовнішнє та внутрішнє інспектування винограду, а у разі підозри відбираються зразки від всієї партії вантажу та направляються в лабораторію для проведення фітосанітарної експертизи.

    При виявленні у садивному матеріалі патогенної бактерії XYLELLA FASTIDIOSA WELLS ET AL., заражений вантаж буде повернуто до країни-експортера згідно з розпорядженням державного фітосанітарного інспектора про здійснення фітосанітарних заходів.

    З метою недопущення подібних випадків до країни-експортера буде надіслане нотифікаційне повідомлення про невідповідність вантажу фітосанітарним вимогам України.
    Тому імпортерам садивного матеріалу слід обов’язково пересвідчитись, що в місцях вирощування такого матеріалу збудник хвороби відсутній.

    Заходи боротьби:
    • обстеження виноградних насаджень у три строки:
    1 –  ранньовесняний (період сокоруху, розпускання бруньок і росту пагонів);
    2 – літній (період інтенсивного росту кущів);
    3 – осінній (період плодоношення винограду).
    Уражені кущі потрібно викорчовувати, а з чотирьох суміжних потрібно зрізати лозу і все спалити. Після викорчовування технічні засоби та грунт дезинфікують;
    • ретельний фітосанітарний відбір прищеп;
    • під час прищепування саджанців, щоб уникнути зараження та подальшого розповсюдження бактеріозів, чубуки привоя та подвоя необхідно замочити на 24 години у розчині 0,06%-ого “ДНОК” (динітроортокрезол) з подальшим промиванням їх водою;
    • перед висадкою саджанців їх потрібно ретельно оглянути. Саджанці з ознаками бактеріозу винограда необхідно спалити;
    • виноградники закладають на площах, де раніше не вирощували його 10-12 років. Під час оздоровлення земель необхідно дотримуватися сівозміни (кращі попередники: овес, жито, ячмінь, пшениця, а також  рослини, які містять фітонциди: цибуля, часник);
    • використовувати фунгіциди, які містять мідь:
    а) після підрізки лози дезинфікувати рани 5%-им розчином бордоської рідини;
    б) перед розпусканням листя обробляти 2% розчином бордоської рідини;
    в) в стадії трьох листочків обробляти 2% розчином бордоської рідини;
    г) під час вегетації обробляти препаратами групи міді (Бордо Ізагро, Купроксат, Купротекс  і т. д.)

    Call Now Button
    Будь в курсі подій