У березні та квітні 2026 року спеціалісти відділу захисту рослин та прогнозування Управління контролю в сферах насінництва та розсадництва, карантину та захисту рослин провели планові контрольні обстеження та весняні ґрунтові розкопки в господарствах Київської області загалом на площі 23,754 тис. га , включно на полях сівозмін у господарствах, неорних землях, та у садах.

Ці заходи мали на меті встановлення чисельності шкідників і мишоподібних гризунів, аналіз їх стану після зими та визначення відсотка загибелі.

Отримані дані є базою для складання обґрунтованого прогнозу розвитку популяцій шкідливих організмів і уточнення обсягів захисних робіт у весняно-літньому періоді 2026 року.

Моніторинг проведено на  широкому спектрі  сільськогосподарських угідь, включно з посівами озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав, полями після цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи , гороху, іншими культурами.

Обстеження проводилися за загальноприйнятими методиками, що передбачають викопування ям розміром 50х50 см на глибину до 50 см по діагоналі поля з подальшим ручним розбором або просіюванням ґрунту.

Для виявлення  кукурудзяного метелика додатково проводився аналіз рослинних решток шляхом розтину стебел.

Під час розкопок зафіксовано наявність дротяників, імаго клопа шкідливої черепашки, гусениць озимої та бавовникової совок, личинок хлібного туруна, довгоносиків та інших небезпечних видів. Середня чисельність живих особин на 1 м² дозволила оцінити загальний фітосанітарний  стан області на період 2026 року.

Перезимівля шкідливих організмів пройшла задовільно, загибель шкідників склала 0- 30%, а мишоподібних гризунів  до 85%. Такі показники зумовлені несприятливими метеорологічними факторами зимового періоду. Різкі зміни позитивних температур на негативні супроводжувалися опадами – дощем та снігом, сприяли утворенню на поверхні ґрунту крижаної кірки. Потім відлиги, ущільнення снігового покриву, утворення притертої, крижаної кірки; пізніше танення снігу, крижаної кірки та затяжний дощ спричинили підтоплення полів, та перезволоження ґрунту.

Фіксувалося затоплення нір мишоподібних гризунів талими водами, дощами, що призвело до їх намокання, переохолодження а потім промерзання нір та значної загибелі. Перезволоження ґрунту взимку сприяло ураженню шкідників, що зимують, хворобами.

Поточна весна відзначилася нерівномірним температурним режимом: теплим березнем та помірно-прохолодним вологим квітнем. За таких умов розпочався поступовий вихід з місць зимівлі та міграція на рослини цілого комплексу шкідників: шкідників саду, бурякових довгоносиків, піщаного мідляка, хлібних смугастих та хрестоцвітних блішок, бульбочкових  довгоносиків, прихованохоботників.

Через прохолодну погоду відбувалося повільне накопичення активних та ефективних температур, що стримувало активний розвиток сільськогосподарських культур.

Станом на 20 квітня сума активних температур повітря > + 5°С становила 187-328°С, ефективних  > + 5°С — 87-143°С, що на 9-46°С більше норми за рахунок підвищених температур у березні.

Попри те, що зараз чисельність більшості видів залишається нижчою за економічний поріг шкодочинності, існує ймовірність стрімкого відновлення популяцій у разі різкого потепління. З огляду на це, подальший регулярний моніторинг фітосанітарного стану посівів залишається пріоритетним завданням для прийняття ефективних рішень щодо захисту майбутнього врожаю на території Київської області.