При проведенні моніторингу території Київської області за допомогою феромонних пасток та візуально державними фітосанітарними інспекторами управління контролю в сферах насінництва та розсадництва, карантину та захисту рослин та спеціалістами ДУ «Центральна фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» виявлено та ідентифіковано небезпечний карантинний шкідник – вузькозлатку ясеневу смарагдову (Agrilusplanipennis Fairmaire) на території Кийлівського та Вишеньківського лісництв Бориспільського надлісництва.

На території Золочівської ТГ запроваджено карантинний режим.

У середині 90-х років златку завезли до США та Канади з пакувальним матеріалом із Китаю. За декілька років вона спричинила загибель понад 20 мільйонів дерев різних видів ясена (Fraxinus sp.), незважаючи на великі кошти, витрачені урядами цих країн на вивчення шкідника та запобігання його поширенню. На території України ясеневу златку вперше виявлено в 2019 році на півночі Луганської області. В 2021 році вогнища поширилися на північ Харківської області.

В 2023 році вперше вузькозлатку ясеневу смарагдову ідентифіковано на території міста Києва, а в 2025 році – на території Білогородської сільської ради та міста Вишневе Бучанського району Київської області, міста Боярка Фастівського району Київської області.

На сьогодні карантинний режим запроваджено у м. Києві, Луганській, Харківській та Київській областях.
На відміну від більшості інших стовбурових шкідників, ясенева златка здатна заселяти абсолютно здорові дерева будь-якого віку.

Зазвичай жуки заселяють дерева, що стоять відкрито, особливо в парках та на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до їх загибелі.

Для ефективної боротьби зі златкою необхідно систематичне комплексне застосування механічних, хімічних, біологічних методів, самцевого вакууму та соціальних заходів, направлених на усвідомлення кожного громадянина масштабів її шкодочинності.

Механічний метод – негайне вирубування всіх уражених дерев на рівні землі до початку льотного періоду. Перевірка та безпечна утилізація дерев, вжиття необхідних заходів для уникнення поширення шкідника під час та після рубки.

Хімічний метод – використання дозволених до застосування пестицидів відповідно до Переліку пестицидів i агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (зі змінами та доповненнями), стовбурові і ґрунтові ін’єкції або ґрунтовий полив для запобігання зараження дерев та для знищення ясеневої златки.

Біологічний метод – інтродукція і випуск природних ворогів з метою стримування природного поширення шкідника та підвищення виживання ясенів.

Самцевий вакуум – спосіб обмеження чисельності ясеневої златки, що ґрунтується на відлові феромонними пастками більшої частини популяції самців даного виду і унеможливлює запліднення самок.

Для обмеження чисельності популяції  можуть застосовуватися вище перелічені заходи. Але єдиним та ефективним методом знищення вогнищ вузькозлатки ясеневої смарагдової на даний час є механічний метод.

На офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби створено окремий розділ з детальною інформацією щодо офіційно встановлених карантинних режимів та інші документи, що стосуються вузькозлатки ясеневої смарагдової (https://dpss.gov.ua/diyalnist/fitosanitariya-kontrol-u-sferi-nasinnictva-ta-rozsadnictva/uvaga-vuzkozlatka-yaseneva-smaragdova-agrilus-planipennis-fairmaire ).

При підозрі на зараженість ясенів вузькозлаткою ясеневою смарагдовою звертайтесь до управління контролю в сферах насінництва та розсадництва, карантину та захисту рослин Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 8, тел. 044-495-88-61, fito.karantin@dpssko.gov.ua