Заразний вузликовий дерматит великої рогатої худоби (ЗВД ВРХ), або нодулярний дерматит (Dermatitis nodularis bovum, Dermatitis nodulares) — вірусна хвороба великої рогатої худоби.

Захворювання характеризується пропасницею, набряками підшкірної клітковини, внутрішніх органів та кінцівок, утворенням типових вузликів (горбочків), схильних до некротичного розпаду, на шкірі та слизових оболонках травного каналу й дихальних шляхів, ураженням очей та генералізованим лімфаденітом.

ЗВД зареєстровано на території сусідньої Російської Федерації. Небезпека наближається до України.

Які тварини хворіють на ЗВД?

На заразний вузликовий дерматит хворіє велика рогата худоба та інші тварини, зокрема:

• буйволи;
• зебри.

Також є повідомлення про захворювання овець.

Чи хворіють люди на ЗВД?

Ні. Люди на заразний вузликовий дерматит не хворіють.

Чим небезпечна хвороба?

Заразний вузликовий дерматит небезпечний значними економічними збитками, оскільки спричиняє:

• значне зниження молочної та м’ясної продуктивності;
• зниження якості шкіряної сировини;
• порушення статевої циклічності у корів;
• аборти у стільних корів.

В Індії ця інфекція щорічно завдає шкоди на 50 млн рупій.

Летальність при нодулярному дерматиті великої рогатої худоби не перевищує 10%.

Як відбувається зараження?

Хвороба переважно передається кровосисними комахами — комарами, ґедзями, москітами та мухами деяких видів.

Найбільша кількість тварин хворіє у місцях великого скупчення комах.

Також:

• зареєстрована передача збудника телятам через молоко корови;
• помічено, що вірус можуть поширювати птахи, особливо водоплавні, зокрема чаплі;
• в окремих випадках вірус може передаватися через корми та воду.

Який інкубаційний період?

Інкубаційний період хвороби може тривати від 3 до 30 днів, переважно — 7–10 діб.

Які клінічні ознаки хвороби?

Першими клінічними симптомами є:

• підвищення температури тіла до 40 °C;
• гіперемія та набряки слизових оболонок ротової й носової порожнин, статевих органів;
• виділення з очей і носа;
• набряки в ділянці підгруддя, вимені та кінцівок;
• скована хода;
• відмова від корму;
• швидке схуднення;
• різке зниження надоїв.

Поверхневі лімфовузли різко збільшуються в розмірі, мають вигляд пухлин, іноді запалюються.

Невдовзі після підвищення температури тіла на шкірі в ділянці шиї, голови, грудей, черева, кінцівок та вимені з’являються щільні округлі або ледь видовжені вузлики з плоскою поверхнею, діаметром 0,5–0,7 см і заввишки до 0,5 см.

У тварин із короткою шерстю такі вузлики добре помітні та легко промацуються під час пальпації. Їх кількість може коливатися від кількох десятків до кількох сотень.

Через деякий час по краях вузликів починає відділятися епідерміс, а в центрі утворюються характерні впадини з некротизованою щільною тканиною. Від здорової тканини вони відмежовуються валиком із грануляційної тканини завширшки 1–3 мм.

На 7–20-ту добу омертвіла тканина секвеструється, підсихає та відпадає. Порожнина заповнюється грануляційною тканиною і заростає непігментованою шкірою з шерстю.

У разі ускладнення процесу вторинною інфекцією утворюються виразки. Уцілілі вузлики ущільнюються і надовго, іноді впродовж років, залишаються в такому стані.

У процесі одужання набряки та вузлики зникають, шерсть на уражених ділянках випадає, шкіра тріскається та відпадає клаптиками — так звана «клаптикова хвороба шкіри». Поступово уражена шкіра замінюється новою.

Якщо ви помітили у тварини схожі ознаки, негайно повідомте ветеринарного лікаря!

Що станеться, якщо не повідомити про хворобу?

Хвороба може швидко поширитися в регіоні, завдаючи значних економічних збитків через зниження продуктивності та загибель тварин.

Тому при підозрі на заразний вузликовий дерматит необхідно негайно повідомити фахівця.

Краще перестрахуватися, ніж наразити на небезпеку все господарство та сусідні господарства.

Які заходи вживає ветеринарна служба для контролю ЗВД?

У разі підтвердження спалаху захворювання в раніше благополучних регіонах негайно здійснюють:

• забій усіх хворих та підозрюваних щодо захворювання тварин;
• ретельну дезінфекцію та дезінсекцію;
• карантинно-обмежувальні ветеринарно-санітарні заходи;
• механічне очищення та дезінфекцію приміщень і території утримання тварин.

Які дезінфекційні засоби використовують?

Для обробки приміщень, обладнання, загонів, території осередку інфекції, забійних пунктів та інших місць, де перебували тварини, використовують дезінфекційні розчини, що знешкоджують вірус ЗВД:

• 20%-ий розчин етилу та хлороформу;
• 3%-ий лужний розчин;
• 1%-ий розчин фенолу;
• 4–5%-і розчини лізолу та молочної кислоти.

Як запобігти занесенню вірусу ЗВД у господарство?

Для недопущення занесення та поширення хвороби велику рогату худобу й овець слід купувати лише в благополучних щодо цього захворювання державах.

У разі виникнення захворювання на території України проводять жорсткі заходи із карантинуванням осередку інфекції, зокрема стемпінг-аут — забій і знищення худоби, а також посилюють ветеринарно-санітарний нагляд у зоні можливого занесення збудника.

У стаціонарно неблагополучних державах у разі появи нодулярного дерматиту хворих та підозрюваних у зараженні тварин ізолюють, а діагноз уточнюють лабораторними методами.

На період перебування хворих тварин в ізоляторі запобігають проникненню до них кровосисних комах.

Комплексні оздоровчі заходи також включають:

• суворе карантинування неблагополучних стад;
• вакцинацію здорових тварин;
• проведення дезінсекції;
• поточну та заключну дезінфекцію всіх місць і предметів, які контактували з хворими тваринами.

У таких державах основним профілактичним заходом є вакцинація сприйнятливого поголів’я.

Також застосовуються репеленти та інсектициди для захисту тварин від нападів комах.

До відома

У квітні 2017 року наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України затверджено Інструкцію щодо профілактики та боротьби із заразним вузликовим дерматитом великої рогатої худоби.

Якщо ви помітили у тварин ознаки, схожі на заразний вузликовий дерматит, не зволікайте — негайно повідомте ветеринарного лікаря. Своєчасне виявлення хвороби допоможе запобігти її подальшому поширенню.