Чипси, солодка газована вода, шоколадні батончики чи йогурт? Під час перерви школярі часто обирають перекус самостійно. Але не все, що можна придбати у звичайному магазині, дозволено продавати у шкільному буфеті.

Для шкільних буфетів і торговельних автоматів у закладах освіти встановлено спеціальні вимоги до асортименту харчових продуктів. Вони стосуються не лише безпечності продукції, а й вмісту цукру, солі, окремих харчових добавок та умов реалізації.

У межах інформаційної кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» Держпродспоживслужба розповідає, які продукти заборонено продавати дітям, хто відповідає за асортимент буфету та на що варто звернути увагу батькам.

Не більше 10 грамів цукру: що означає це правило? Одне з важливих обмежень стосується вмісту цукрів. Порядок організації харчування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 305, встановлює: у харчових продуктах, призначених для продажу у шкільних буфетах і торговельних автоматах, вміст цукрів обмежується на рівні не більше 10 г на 100 г або 100 мл продукту.

Водночас це обмеження не поширюється на цукри, які природно містяться у харчових продуктах.

Наприклад, фрукти та молоко можуть містити природні цукри. Тому під час оцінювання продукції важливо враховувати не лише загальний показник цукрів, а й їх походження та наявність доданого цукру.
Крім того, продукти, які пропонують дітям у шкільних буфетах, повинні бути без додавання:
• підсолоджувачів;
• синтетичних барвників;
• синтетичних ароматизаторів, крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту;
• підсилювачів смаку та аромату;
• консервантів.

Отже, навіть звичайний на вигляд перекус може не відповідати вимогам до шкільного харчування через свій склад.

Що заборонено продавати у шкільному буфеті? Постанова Уряду № 305 визначає перелік продуктів, реалізація яких у шкільних буфетах і торговельних автоматах не допускається.
Серед них:
• Солодощі та кондитерські вироби — із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту, а також вироби з кремом і морозиво.
• Солоні снеки та інші продукти, які перевищують установлені обмеження щодо натрію, солі або цукрів чи містять заборонені добавки.
• М’ясні та рибні продукти промислового й кулінарного виробництва.
• Газовані напої, зокрема солодкі газовані та енергетичні напої.
• Кава та кавові напої.
• Непастеризоване молоко і молочні продукти, виготовлені з нього.
• Непастеризовані соки, а також соки з доданими цукрами чи підсолоджувачами.
• Консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукрів і підсолоджувачів.
• Гриби, харчові концентрати та продукція домашнього виробництва.
• Продукти з частково гідрогенізованими рослинними жирами.

Окрему увагу слід приділяти снекам. Для відповідної категорії продуктів установлено обмеження щодо натрію — не більше 0,12 г на 100 г готового продукту, або еквівалентної кількості солі.

Тож під час формування асортименту недостатньо орієнтуватися лише на назву чи зовнішній вигляд продукту. Необхідно перевіряти його склад і відповідність установленим вимогам.

А що можна запропонувати школярам? Шкільний буфет може пропонувати різноманітні перекуси, які відповідають вимогам законодавства.
Зокрема, до асортименту можуть входити:
• Свіжі фрукти — яблука, груші, банани та інші сезонні фрукти.
• Питна вода — доступна альтернатива солодким напоям.
• Молоко та молочні продукти — за умови відповідності встановленим вимогам до складу, жирності, вмісту цукру та умов зберігання.
• Випічка та інші готові продукти — якщо вони відповідають вимогам щодо вмісту цукру, солі, жирів і харчових добавок.

Для молочних продуктів також визначено вимоги до жирності. Зокрема, молоко та кефір повинні мати масову частку жиру від 2,5 до 3,2%, йогурт — від 1,5 до 2,5%, кисломолочний сир — не менше 5%.

Важливо пам’ятати: навіть дозволений продукт не можна реалізовувати з порушенням температурного режиму або після закінчення строку придатності.

Хто вирішує, що продаватимуть у буфеті? Асортимент шкільного буфету не повинен формуватися випадково або лише за принципом популярності товарів серед дітей.

Він складається з урахуванням вимог до організації харчування в закладах освіти.

Розроблення асортименту (разом із примірним меню) для одного або кількох закладів можуть забезпечити засновники державних і комунальних закладів освіти. Залежно від способу організації харчування безпосередньо асортимент складають медичний працівник разом із завідувачем виробництва або кухарем їдальні (якщо заклад готує страви самостійно) чи постачальник послуг з харчування (якщо харчування забезпечує оператор ринку), а затверджує його керівник закладу освіти — або керівник оператора ринку, якщо харчування організовано через постачальника.

При цьому торгівля через буфет чи торговельні автомати може бути як окремим способом організації харчування, так і поєднуватися з роботою шкільної їдальні.

Відповідальність за організацію харчування, відповідність асортименту буфету встановленим вимогам, безпечність і якість продукції несуть у межах своїх обов’язків засновник або уповноважений ним орган, керівник закладу та постачальники харчових продуктів чи послуг з харчування.

Чи можуть батьки дізнатися, що продають у школі? Так. Асортимент шкільного буфету має бути доступним для ознайомлення. Його щодня розміщують на спеціально відведеному стенді, вебсайті закладу освіти (за наявності) та/або доводять до відома учнів і батьків через інші доступні канали комунікації.

Це дає змогу батькам знати, які продукти пропонують дітям протягом навчального дня.
Крім того, харчові продукти для асортименту буфету повинні супроводжуватися документами, передбаченими законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Що робити, якщо у шкільному буфеті продають заборонені продукти? Якщо батьки помітили у продажу енергетичні напої, заборонені снеки, продукти з простроченим терміном придатності або іншу продукцію, яка може не відповідати встановленим вимогам, варто повідомити про це адміністрацію закладу освіти.

Також можна звернутися Головного управління Держпродспоживслужби в київській області, зазначивши назву та адресу закладу, найменування продукції й обставини її реалізації.

Держпродспоживслужба наголошує: шкільний буфет — це не просто місце для швидкого перекусу. Його асортимент має відповідати вимогам законодавства та сприяти формуванню здорових харчових звичок у дітей.

Адже безпечне шкільне харчування починається не лише на кухні, де готують обід, а й на полиці буфету, з якої дитина обирає свій перекус.

Продовжуємо інформаційну кампанію «Шкільне харчування: безпека щодня». У наступному матеріалі розповімо, чи повинні страви на тарілці школяра відповідати затвердженому меню.

Детальніше на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням.