Зважаючи на невеликі площі під льоном в Україні, дуже шкода коли таку корисну рослину уражують небезпечні хвороби знижуючи і без того невеликий урожай культури. Серед хвороб, що впливають на ріст і розвиток льону а також на якість льоноволокна слід окремо відмітити карантинну хворобу – пасмо льону, яка крім прямого негативного впливу, спричиняє тяжкі економічні наслідки пов’язані з карантинними (фітосанітарними) заборонами і обмеженнями в міжнародній торгівлі.

Пасмо льону – карантинна хвороба, що викликана грибом Mycosphaerella linicola Naumov, яка спричиняє засихання і задерев’яніння стебел, внаслідок чого волокно стає ламким, коробочки можуть не розвиватися. Гриб уражує всі надземні частини рослини з моменту сходів до кінця вегетації. Хвороба знижує урожай насіння, зменшує кількість волокна та погіршує його якість. Волокно стає коротким і легко розривається при обробці. Втрати врожаю становлять 30-50%, інколи – 70%. На уразливих сортах льону пасмо знижує вміст олії на 9%. У коробочках, що розвинулись, утворюється щупле і неповноцінне насіння. Уражене насіння має сизий відтінок та втрачає блиск, а на поверхні його помітні горбики спороношення збудника.

У фазі ялинки хвороба проявляється на сім’ядольних листочках у вигляді  коричневих плям, на яких на 4-7 день утворюються чорні пікніди патогену. Інтенсивний розвиток хвороби припадає на час цвітіння та формування коробочок. Потім пасмо проявляється на стеблах, на яких коричневі плями поступово розростаються та охоплюють стебло. Від чергування ураженої (коричневої) та здорової (зеленої) тканин стебла набувають строкатого забарвлення. При сильному ураженні плями зливаються, а все стебло стає коричневим з масою чорних пікнід. Пасмо може з’явитись на бутонах і коробочках.

Розвиток хвороби в звичайних умовах при оптимальних термінах посіву досягає максимуму в період дозрівання льону, чому сприяє поєднання сприятливих умов для розвитку збудника (підвищена температура та часті опади), а також накопичення інфекції за вегетаційний період. Гриб у грунті зберігає свою життєздатність протягом 6-7 років.

Збудник розмножується спорами, які поширюються протягом вегетаційного періоду з вітром, крапельками дощу і комахами. Зимою спори не втрачають життєздатності і навесні проростають, утворюючи інфекційні гіфи, що проникають в здорові тканини рослин. Джерелом інфекції можуть бути заражене насіння, залишки уражених рослин, що знаходяться в грунті

Фітосанітарні заходи:

Забороняється завезення насіннєвого матеріалу льону з заражених зон країн поширення M. linicola. Насіннєвий матеріал дозволяється завозити за умов відсутності захворювання, що встановлюється шляхом обстежень та фітосанітарної експертизи місць вирощування у період вегетації. При завезенні насіннєвий матеріал підлягає обов’язковому інспектуванню, з наступною фітосанітарною експертизою. У разі виявлення захворювання насіннєвий матеріал забороняється використовувати для посіву, його відправляють на переробку. Рослинні рештки спалюють. Для своєчасного виявлення захворювання проводять обстеження посівів льону у фазі «ялинки» та за тиждень до збирання врожаю. При виявленні вогнища захворювання, запроваджується карантинний режим. На зараженій ділянці насіння льону можна висівати лише через 6-7 років. Насінницькі виробничі посіви, де виявлено захворювання вибраковують, а зібране насіння складують окремо і використовують лише на технічну переробку. Льоноволокно заражене «пасмо», переробляють в  першу чергу, з дотриманням фітосанітарних вимог, а рештки спалюють.