В умовах сьогодення заходи фітосанітарного контролю відіграють важливу роль в регулюванні не лише міжнародної торгівлі, але й економічної безпеки країни. У світовій практиці відомі приклади великих фінансових втрат від проникнення на територію держав і поширення небезпечних карантинних шкідливих організмів. Практика доводить, що завезені шкідливі організми найчастіше попадають у більш сприятливі умови для розвитку, їх розмноження не стримується природними ворогами. Усе це збільшує втрати  в нових ареалах, порівняно з місцем початкового існування.

Все більше завозиться в Україну екзотичних фруктів, овочів, квітково-декоративних, лісових та інших культур. Незважаючи на позитивні сторони розвитку торгівельних відносин між країнами, на жаль, є й негативні наслідки. Так, з країн Північної, Центральної, Південної Америки, Азії а також Австралії на європейський континент разом з рослинами заносяться й шкідливі організми, багато з яких можуть акліматизуватися і завдати значної шкоди природним екосистемам країни.

Якщо проаналізувати з яких регіонів надходить найбільш заражена шкідливими організмами рослинна продукція, то в більшості випадків ними є країни Азії та Африки. Це такі країни, як Таїланд, Єгипет, Індія, Ізраїль, Зімбабве, Домініканська Республіка, Кенія та Китай. Також до  країн з найвищим фітосанітарним ризиком можна віднести і країни Північної Америки, так як  кліматичні умови наших країн дуже схожі і тому  найбільше небезпечних шкідників потрапляють звідти.

Особливу небезпеку для погіршення фітосанітарного стану представляє садивний матеріал, ринок якого за останні роки істотно збільшився. Квіткові та декоративні культури широко використовують у сучасних проектах з озеленення міст, у яких вони виконують не тільки естетичну роль, але й сприяють покращенню екологічного стану довкілля. Також добре відомо, що кімнатні рослини покращують мі  кроклімат, створюють певний комфорт і неповторну обстановку. Тому купуючи улюблені квіти, необхідно звертати увагу, чи не є вони джерелом зараження.

Найбільш поширеними карантинними шкідниками квітково-декоративних рослин є: західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis Perg.), трипс Пальмі (Thrips palmi Karn), галовий кліщ фуксії (Aculops fuchsiae Keifer), хризантемний листяний мінер (Amauromyza maculosa Mall.), тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci Gen.) та інші.

Трипси – одні з найбільш стійких шкідників. Ці, дуже дрібні комахи, ведуть прихований спосіб життя, оселяючись в квіткових бруньках, пуп’янках, квітках, під різними лусочками на рослинах, тому більша частина популяції є невразливою до звичайних хімічних обробок.

Ще одним із найнебезпечніших шкідників для рослин, а особлива тих що вирощують з закритому грунті,  є тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci Gen.), яка за останні 20 років стрімко розповсюдилася по всіх континентах світу, але в Україні поки  відсутньою. Вона внесена до списку А1 – карантинні організми відсутні в Україні Переліку регульованих шкідливих організмів. В країнах розповсюдження шкідника встановлено, що він не тільки шкідливий, як сисна комаха, але є переносником понад 111-ти небезпечних вірусних хвороб рослин. В нових зонах розповсюдження він завдає більш значних збитків урожаю ніж в зоні його походження (Індія) — від 20 до 100%, а плодючість більша у 2—3 рази. В умовах України цей шкідник може бути небезпечним в закритому ґрунті повсюдно, а у відкритому — на півдні України.

Карантинні шкідники завдають суттєвої шкоди також лісовому  господарству. До Переліку регульованих шкідливих організмів внесені 30 видів шкідників лісових насаджень, що мають карантинне значення для України. В основному їх віднесено до до списку А1 – карантинні організми відсутні в Україні Переліку регульованих шкідливих організмів.  Небезпеку лісам становлять карантинні види шовкопрядів роду Malacosoma, листокруток родів Acleris, Choristoneura, види вусачів родів Anoplophora, Monochamus, а також смолівок (Pissodes), златок (Agrilus) заболонників (Scolytus) та короїдів (Ips). Вони пошкоджують усі органи і частини дерев: листки, хвою, бруньки, плоди, кору, луб, коріння, а також заготовлені лісоматеріали та пиломатеріали. Це призводить до зниження приросту та товарної якості дерев, а лісо- та пиломатеріали стають непридатними для використання. Тому, вся лісопродукція, яка завозиться, вивозиться чи переміщується в межах України підлягає інспектуванню та огляду.

Дуже агресивний шкідник, який здатний оселятися на живих, зазвичай ослаблених деревах, що неминуче призводить до їх загибелі  – є  ясенева смарагдова вузькозлатка (Agrilus planipennis Fairmaire). На сьогодні цього шкідника внесено до списку А1 – карантинні організми відсут  ні в Україні Переліку регульованих шкідливих організмів. Але у 2019 році було  виявлено вогнища заселення  на території України в Луганській області. А у 2023 році шкідника було виявлено у місті Києві та запроваджено карантинний режим на площі 27,12 га. На даний момент вживаються заходи по локалізації та ліквідіції вогнища заселення возькозлаткою. Це вкрай небезпечний шкідник ясена, горіху та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників ясенева смарагдова златка здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай повністю усихають протягом двох-трьох років. Тому для запобігання подальшого поширення шкідника, доводиться зрізати заселені дерева,  а деревину знищують.

Універсальним карантинним шкідником плодових, декоративних і лісових культур є американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury). Це один з найнебезпечніших шкідників-поліфагів, які зустрічаються на території України. Виділяється серед інших шкідників надзвичайно широким спектром видів рослин-живителів. Відомо понад 250 видів деревних, чагарникових та трав’янистих рослин, на яких метелик може розвиватися. Серед них великої шкоди зазнають різні плодові дерева: шовковиця, персик, яблуня, черешня, абрикос, груша, вишня та інші.

Значних збитків сільському господарству завдає такий небезпечний шкідник кукурудзи, як західний кукурудзяний жук  (Diabrotica virgifera virgifera). Це обмежено поширений в Україні карантинний шкідник (список А-2). Загальновідомим фактом є те, що він потрапив в наші краї з американського континенту і поступово тут акліматизується. Личинки жука пошкоджують кореневі системи, у результаті чого рослина в’януть, вилягають, гнуться і не можуть сформувати плоди. Дуже часто в результаті кукурудза засихає і гине.

Отже, роль карантинних заходів, спрямованих як на попередження завезення і поширення відсутніх на території України об’єктів, так і на локалізацію і ліквідацію вогнищ карантинних об’єктів всередині країни є дуже важлива.